1. Словник сучасного українського сленгу

кіно

А, с.

1. Смішна, кумедна ситуація.

2. Дивна, вражаюча, непередбачувана ситуація. Який жах! Це ж може дах поїхати! Ну, кіно! (А. Дністровий).

◇

Кіно і німці.

∗∗∗

А, с. Романтична сльозлива історія. Ти мені кіно не розповідай, бо я не вірю в такі романтичні почуття.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіно — кіно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кіно — Кінематографія, кіномистецтво; (фільм) картина, кінокартина, кінофільм; (приміщення) кінотеатр, зст. кінематограф. Словник синонімів Караванського
  3. кіно — невідм., с. 1》 Кінематографія, кіномистецтво. 2》 розм. Те саме, що кінофільм. 3》 розм. Те саме, що кінотеатр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кіно — КІНО́, невідм., с. 1. Кінематографія, кіномистецтво. Блискучі переваги кольорового кіно перед чорно-білим очевидні, як очевидні і безмежні перспективи його розвитку (О. Словник української мови у 20 томах
  5. кіно — кі́но́ 1. кінотеатр (м, ср, ст): – Це не має значення. В мене теж ніхто не трясся, а я, приміром, як є в кіні або в театрі, завжди трясу ногою. – Але мені це неприємно. Може, хто-небудь подумати, що боюся. – Ніхто не подумає. Трясися спокійно далі!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кіно — КІНОМИСТЕ́ЦТВО, КІНО́, КІНЕМАТОГРА́ФІЯ, КІНЕМАТО́ГРАФ рідко; ЕКРА́Н звичайно із сл. зірка. Творче співробітництво письменників і кінематографістів — винятково важливий фактор розвитку кіномистецтва (О. Словник синонімів української мови
  7. кіно — Кіно́, -на́, -ну́, -но́м, в кіні́; кіна́, кін Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кіно — КІНО́, невідм., с. 1. Кінематографія, кіномистецтво. Блискучі переваги кольорового кіно перед чорно-білим очевидні, як очевидні і безмежні перспективи його розвитку (Довж. Словник української мови в 11 томах