кіно

кі́но́ 1. кінотеатр (м, ср, ст): – Це не має значення. В мене теж ніхто не трясся, а я, приміром, як є в кіні або в театрі, завжди трясу ногою. – Але мені це неприємно. Може, хто-небудь подумати, що боюся. – Ніхто не подумає. Трясися спокійно далі! (Селепко); В кіні я майже не був, бо ціна стоячого місця була висока – 50 грошів, а мій бюджет мав тенденцію змагати до зера (Микула)

2. кінофільм (м, ср, ст)||фотос

◊ чи́сте кі́но неймовірні, дивовижні події, історії (ср): Ти би бачила, як вчора ті збори відбувалися, чисте кіно! (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кіно — кіно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
кіно — Кінематографія, кіномистецтво; (фільм) картина, кінокартина, кінофільм; (приміщення) кінотеатр, зст. кінематограф. Словник синонімів Караванського
кіно — невідм., с. 1》 Кінематографія, кіномистецтво. 2》 розм. Те саме, що кінофільм. 3》 розм. Те саме, що кінотеатр. Великий тлумачний словник сучасної мови
кіно — КІНО́, невідм., с. 1. Кінематографія, кіномистецтво. Блискучі переваги кольорового кіно перед чорно-білим очевидні, як очевидні і безмежні перспективи його розвитку (О. Словник української мови у 20 томах
кіно — А, с. 1. Смішна, кумедна ситуація. 2. Дивна, вражаюча, непередбачувана ситуація. Який жах! Це ж може дах поїхати! Ну, кіно! (А. Дністровий). ◇ Кіно і німці. Словник сучасного українського сленгу
кіно — КІНОМИСТЕ́ЦТВО, КІНО́, КІНЕМАТОГРА́ФІЯ, КІНЕМАТО́ГРАФ рідко; ЕКРА́Н звичайно із сл. зірка. Творче співробітництво письменників і кінематографістів — винятково важливий фактор розвитку кіномистецтва (О. Словник синонімів української мови
кіно — Кіно́, -на́, -ну́, -но́м, в кіні́; кіна́, кін Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кіно — КІНО́, невідм., с. 1. Кінематографія, кіномистецтво. Блискучі переваги кольорового кіно перед чорно-білим очевидні, як очевидні і безмежні перспективи його розвитку (Довж. Словник української мови в 11 томах