кіно

КІНОМИСТЕ́ЦТВО, КІНО́, КІНЕМАТОГРА́ФІЯ, КІНЕМАТО́ГРАФ рідко; ЕКРА́Н звичайно із сл. зірка. Творче співробітництво письменників і кінематографістів — винятково важливий фактор розвитку кіномистецтва (О. Левада); Звукове кіно, по суті, стало новим мистецтвом (О. Довженко); Українська кінематографія; Нова зірка екрану.

КІНОФІ́ЛЬМ, КІНОКАРТИ́НА, ФІЛЬМ, СТРІ́ЧКА, КІНО́ розм., КАРТИ́НА розм., ПЛІ́ВКА розм. Кожної суботи в училищному клубі новий кінофільм (І. Багмут); Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде (О. Довженко); Ландшафт мінився щохвилини. Сергій мовчки пірнав у глиб берегів, і йому здавалося, що дивився він зараз найцікавіший фільм (Г. Епік); Автори стрічки ("Тіні забутих предків") зуміли показати яскраві картини життя і побуту старої Гуцульщини (з журналу); Вже було пізненько і кіно, мабуть, уже давно закінчилося (Григорій Тютюнник); Праворуч — Нотр-Дам. І синерама, де в кіносеансах Паризьку плівку демонструють нам (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіно — кіно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кіно — Кінематографія, кіномистецтво; (фільм) картина, кінокартина, кінофільм; (приміщення) кінотеатр, зст. кінематограф. Словник синонімів Караванського
  3. кіно — невідм., с. 1》 Кінематографія, кіномистецтво. 2》 розм. Те саме, що кінофільм. 3》 розм. Те саме, що кінотеатр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кіно — КІНО́, невідм., с. 1. Кінематографія, кіномистецтво. Блискучі переваги кольорового кіно перед чорно-білим очевидні, як очевидні і безмежні перспективи його розвитку (О. Словник української мови у 20 томах
  5. кіно — кі́но́ 1. кінотеатр (м, ср, ст): – Це не має значення. В мене теж ніхто не трясся, а я, приміром, як є в кіні або в театрі, завжди трясу ногою. – Але мені це неприємно. Може, хто-небудь подумати, що боюся. – Ніхто не подумає. Трясися спокійно далі!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кіно — А, с. 1. Смішна, кумедна ситуація. 2. Дивна, вражаюча, непередбачувана ситуація. Який жах! Це ж може дах поїхати! Ну, кіно! (А. Дністровий). ◇ Кіно і німці. Словник сучасного українського сленгу
  7. кіно — Кіно́, -на́, -ну́, -но́м, в кіні́; кіна́, кін Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кіно — КІНО́, невідм., с. 1. Кінематографія, кіномистецтво. Блискучі переваги кольорового кіно перед чорно-білим очевидні, як очевидні і безмежні перспективи його розвитку (Довж. Словник української мови в 11 томах