посилати

Аю, -аєш, недок., послати, -шлю, -шлеш, док.

1. Сваритись з кимось, різко заявляти про небажання мати будь-які стосунки далі. Хоча не далі як позавчора одного чувака, який не хотів платити їй шалені бабки, вона по п'яні послала на хер (С. Пиркало). Виявляється, Малаялам, у силу своєїрозкомплексованості, послав одну дєвачьку. Дєвачька та його дуже довгий час діставала, висміюючи Павукове довге волосся (Л. Дереш).

2. Висловити своє незадоволення різкою відповіддю. Протираю очі: на годиннику 8.42. Здивовано думаю, якого бена так рано? Чи його послати? (А. Дністровий).

Посилати на хуй, на..., на хер, на три веселі букви — дуже різкий вияв небажання спілкуватись. Можна просто відмовитися від участі, відмовитися і все — вимкнути свій ящик, послати на хуй листоношу і не відповідати на повістки (С. Жадан).

Послати когось на Одесу — удар лобом в перенісся.

Посилати на три веселі буквикомп. Перевантажувати комп'ютер за допомогою «гарячих» клавіш (ctrl+alt+del). Все, посилай копець на три веселі букви: він завис наглухо.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посилати — (давати розпорядження комусь направитися кудись) відсилати, відряджати, відправляти, (групу людей) делегувати. Словник синонімів Полюги
  2. посилати — посила́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. посилати — Слати, висилати, пересилати, надсилати; (телеграму) відбивати, бити; (кого) відряджати; (в науку) віддавати; (м'яч) кидати, метати; (кулі) стріляти; (привіт) передавати, переказувати; (манну з неба) давати, дарувати. Словник синонімів Караванського
  4. посилати — -аю, -аєш, недок., послати, пошлю, пошлеш, док., перех. 1》 Відправляти що-небудь поштою, передавати через посильного; надсилати. || Передавати на певну відстань повідомлення, концерти і т. ін. якими-небудь засобами зв'язку (по радіо, телебаченню тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посилати — ПОСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСЛА́ТИ, пошлю́, пошле́ш, док., кого, що. 1. Відправляти що-небудь поштою, передавати через посильного; надсилати. Посилаю Вам рекомендованою бандероллю своє оповідання “Пе-коптьор” (М. Словник української мови у 20 томах
  6. посилати — посила́ти: ◊ посила́ти по воду карт. змушувати брати карту у грі в “дурня” (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. посилати — посила́ти бі́сики кому. Грайливо дивитися на когось. Меркурій Юхримович непомітно посилав і посилав їй бісики і все пив і пив за красунечку, що справді мала гарний вигин брів (М. Стельмах). посила́ти (всі) громи́ і бли́скавки на кого—що. Фразеологічний словник української мови
  8. посилати — ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИ рідше, ПОДАВА́ТИ рідко, НАДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  9. посилати — Посила́ти, -ла́ю, -ла́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. посилати — ПОСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСЛА́ТИ, пошлю́, пошле́ш, док., перех. 1. Відправляти що-небудь поштою, передавати через посильного; надсилати. Посилаю Вам рекомендованою бандероллю своє оповідання «Пе-коптьор» (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. посилати — Посила́ти, -ла́ю, -єш гл. сов. в. післати и послати, -шлю, -шле́ш, гл. 1) Посылать, послать. Що-неділі до дівчини товариша посилав. Чуб. V. 377. Пішли дурня по раки, а він жаб наловить. Чуб. І. 249. Посилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. Словник української мови Грінченка