хоронити

Ню, -ниш, недок., комп. Архівувати. Краще хоронити файл у рарі.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоронити — хорони́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хоронити — Хорони́ти (перед ким, чим?; від кого, чого?). Оберігати, захищати, убезпечувати (від кого, чого?). Щоби они при нагоді списуваня контрактів продажи грунтів старали ся вислідити, чи продаючі хотять еміґрувати, і хоронили їх перед визиском (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. хоронити — див. ЗБЕРІГАТИ; ЖМ. охороняти; (як ока) БЕРЕГТИ; (від кого) ХОВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. хоронити — див. берегти; зберігати; ховати Словник синонімів Вусика
  5. хоронити — 1. вартувати, звартовувати, звартувати, навартовувати, навартувати, понавартовувати, повартовувати, повартувати, провартовувати, провартувати, попровартовувати, увартовувати, увартувати, поувартовувати, доглядати, доглянути, подоглядати, зоглядати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. хоронити — ХОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, недок., кого, що. 1. Закопувати в землю, ховати (померлого). Я вже бачу – як під кленом Хоронять воїни бійця. А клен шумить гіллям зеленим, Шумить, мов тужить без кінця (Я. Словник української мови у 20 томах
  7. хоронити — хорони́ти оберігати; охороняти (ср, ст): Але затемнення треба зробити, бо воно має дуже важливе політичне значення. Крім того, що хоронить місто перед ворожими літаками, воно вказує, як виглядає ситуація. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. хоронити — -оню, -ониш, недок., перех. 1》 Закопувати в землю, ховати (померлого). || Здійснювати обряд поховання померлого. || перен. Вважати, що хтось помирає. 2》 розм. Те саме, що зберігати. 3》 розм. Те саме, що охороняти. 4》 розм. Те саме, що ховати I 1), 5) Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. хоронити — БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  10. хоронити — Хорони́ти, -ню́, -ни́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. хоронити — ХОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, недок., перех. 1. Закопувати в землю, ховати (померлого). Я вже бачу — як під кленом Хоронять воїни бійця. Словник української мови в 11 томах
  12. хоронити — Хоронити, -ню, -ниш гл. 1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Г. Барв. 208. Хорони, Боже! 2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. Г. Барв. 107. Словник української мови Грінченка