1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

хоронити

хорони́ти оберігати; охороняти (ср, ст): Але затемнення треба зробити, бо воно має дуже важливе політичне значення. Крім того, що хоронить місто перед ворожими літаками, воно вказує, як виглядає ситуація. Як німакам на фронті йде ліпше, вони не звертають уваги на затемнення, як їм щось псується, то зараз тиснуть (Тарнавський З.)

◊ хорони́ мене́, Боже, від мо́їх при́ятелів, а від ворогів себе́ сам охороню про нещирих, фальшивих приятелів (Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоронити — хорони́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хоронити — Хорони́ти (перед ким, чим?; від кого, чого?). Оберігати, захищати, убезпечувати (від кого, чого?). Щоби они при нагоді списуваня контрактів продажи грунтів старали ся вислідити, чи продаючі хотять еміґрувати, і хоронили їх перед визиском (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. хоронити — див. ЗБЕРІГАТИ; ЖМ. охороняти; (як ока) БЕРЕГТИ; (від кого) ХОВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. хоронити — див. берегти; зберігати; ховати Словник синонімів Вусика
  5. хоронити — 1. вартувати, звартовувати, звартувати, навартовувати, навартувати, понавартовувати, повартовувати, повартувати, провартовувати, провартувати, попровартовувати, увартовувати, увартувати, поувартовувати, доглядати, доглянути, подоглядати, зоглядати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. хоронити — ХОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, недок., кого, що. 1. Закопувати в землю, ховати (померлого). Я вже бачу – як під кленом Хоронять воїни бійця. А клен шумить гіллям зеленим, Шумить, мов тужить без кінця (Я. Словник української мови у 20 томах
  7. хоронити — Ню, -ниш, недок., комп. Архівувати. Краще хоронити файл у рарі. Словник сучасного українського сленгу
  8. хоронити — -оню, -ониш, недок., перех. 1》 Закопувати в землю, ховати (померлого). || Здійснювати обряд поховання померлого. || перен. Вважати, що хтось помирає. 2》 розм. Те саме, що зберігати. 3》 розм. Те саме, що охороняти. 4》 розм. Те саме, що ховати I 1), 5) Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. хоронити — БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  10. хоронити — Хорони́ти, -ню́, -ни́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. хоронити — ХОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, недок., перех. 1. Закопувати в землю, ховати (померлого). Я вже бачу — як під кленом Хоронять воїни бійця. Словник української мови в 11 томах
  12. хоронити — Хоронити, -ню, -ниш гл. 1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Г. Барв. 208. Хорони, Боже! 2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. Г. Барв. 107. Словник української мови Грінченка