1. Словник стилістичних термінів

драма

(гр. drama — дiя) твip художньої лiтеpатуpи, який життя й хаpактеpи геpоїв, гостpi конфлiки pозкpиває чеpез pозмови дiйових осiб (монологи, дiалоги, полiлоги) i пpизначений для сценiчного втілення. Має iндивiдуалiзовану мову пеpсонажiв i сценiчнi засоби.

Джерело: Словник стилістичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драма — дра́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. драма — (літ. твір) <�побутова> п'єса; (життєва) конфлікт, трагедія, переживання, тяжке горе; (будівля) драматичний театр. Словник синонімів Караванського
  3. драма — [драма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. драма — -и, ж. 1》 Літературний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови і признач. для сценічного виконання. 2》 Літературно-театральний твір серйозного, але не героїчного змісту (на відміну від трагедії й комедії). 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ДРАМА — • ДРАМА (грец. δρα̃μα — дія) 1) Один з літературних родів. Поділяється на види: драма (у вузькому розумінні), трагедія, комедія, що мають свої жанрові різновиди. Генетично Д. пов'язана з нар. обрядовими дійствами. Українська літературна енциклопедія
  6. драма — дра́ма (грец. δράμα, букв. – дія) 1. Літературний твір, призначений для постановки на сцені, для якого характерні серйозність конфлікту й глибина переживань персонажів. 2. Переносно – приголомшлива чи зворушлива подія в житті людини, в історії народу. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. драма — Один із 3 осн. родів літератури (крім епосу та лірики), в якому явища життя та характери героїв розкриваються не через авторську розповідь про них, а через вчинки й розмови дійових осіб (діалоги та монологи); призначена для сценічного втілення. Універсальний словник-енциклопедія
  8. драма — НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.), БІДА́, ГО́РЕ підсил., ЛИ́ХО підсил. Словник синонімів української мови
  9. драма — Дра́ма, -міг, -мі; дра́ми, драм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. драма — ДРА́МА, и, ж. 1. Літературний твір, побудований у формі діалога без авторської мови і признач. для сценічного виконання. Почавши з 1881 року, він [І. Франко].. пише повісті, драми, оповідання, вірші та статті наукового та публіцистичного змісту (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. драма — Драма, -ми ж. Драма. «Колії. Українська драма». Хата, 113. Словник української мови Грінченка