драма
ДРА́МА, и, ж.
1. Літературний твір, побудований у формі діалога без авторської мови і признач. для сценічного виконання.
Почавши з 1881 року, він [І. Франко].. пише повісті, драми, оповідання, вірші та статті наукового та публіцистичного змісту (Коцюб., III, 1956. 34).
2. Літературно-театральний твір серйозного, але не героїчного змісту (на відміну від трагедії й комедії).
Як Ви були в мене, то казали, що Кащенко заслав Вам задля видання свою драму чи комедію, і прохали прочитати мені її (Мирний, V, 1955, 423);
В херсонеському театрі у свята виставлялись драми і комедії, читались літературні твори (Нариси стар. іст. УРСР, 1957. 306).
3. розм. Театр, у якому ідуть такі твори.
Шкільна молодь.. переповнює гальорки академічної опери і драми (Еллан, II, 1958, 171).
4. перен. Яка-небудь подія, що приносить горе, страждання і т. ін. в особистому або громадському житті.
Відбувалися щоденні драми в домі, від яких матері ніяк не щастило ізолювати.. малого Григорія (Ле, В снопі.., 1960, 140);
// Тяжке душевне переживання.
Найбільша драма мого життя — це неможливість присвятити себе цілком літературі (Коцюб., III, 1956, 282).
Значення в інших словниках
- драма — дра́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- драма — (гр. drama — дiя) твip художньої лiтеpатуpи, який життя й хаpактеpи геpоїв, гостpi конфлiки pозкpиває чеpез pозмови дiйових осiб (монологи, дiалоги, полiлоги) i пpизначений для сценiчного втілення. Має iндивiдуалiзовану мову пеpсонажiв i сценiчнi засоби. Словник стилістичних термінів
- драма — (літ. твір) <�побутова> п'єса; (життєва) конфлікт, трагедія, переживання, тяжке горе; (будівля) драматичний театр. Словник синонімів Караванського
- драма — [драма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
- драма — -и, ж. 1》 Літературний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови і признач. для сценічного виконання. 2》 Літературно-театральний твір серйозного, але не героїчного змісту (на відміну від трагедії й комедії). 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ДРАМА — • ДРАМА (грец. δρα̃μα — дія) 1) Один з літературних родів. Поділяється на види: драма (у вузькому розумінні), трагедія, комедія, що мають свої жанрові різновиди. Генетично Д. пов'язана з нар. обрядовими дійствами. Українська літературна енциклопедія
- драма — дра́ма (грец. δράμα, букв. – дія) 1. Літературний твір, призначений для постановки на сцені, для якого характерні серйозність конфлікту й глибина переживань персонажів. 2. Переносно – приголомшлива чи зворушлива подія в житті людини, в історії народу. Словник іншомовних слів Мельничука
- драма — Один із 3 осн. родів літератури (крім епосу та лірики), в якому явища життя та характери героїв розкриваються не через авторську розповідь про них, а через вчинки й розмови дійових осіб (діалоги та монологи); призначена для сценічного втілення. Універсальний словник-енциклопедія
- драма — НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.), БІДА́, ГО́РЕ підсил., ЛИ́ХО підсил. Словник синонімів української мови
- драма — Дра́ма, -міг, -мі; дра́ми, драм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- драма — Драма, -ми ж. Драма. «Колії. Українська драма». Хата, 113. Словник української мови Грінченка