1. Словник стилістичних термінів

поема

(гр. poiema) лipо-епiчний вipшований твip, у якому зобpаженi значнi подiї та яскpавi хаpактеpи на фонi пеpеживань i pоздумiв автоpа: “Давня казка”, “Ізольда Білорука” (Леся Українка).

Джерело: Словник стилістичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поема — пое́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поема — -и, ж. 1》 Жанр віршованого оповідного твору. 2》 Великий поетичний оповідний твір. || Великий прозовий твір, що відзначається глибиною змісту і широким охопленням подій. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поема — (гр. poiema — твір) — 1. Невелика інструментальна п’єса лірико-драматичного або лірико — розповідного характеру з вільною побудовою (напр., П. для скрипки та фортепіано З.Фібіха) 2. Великий одночастинний оркестровий програмовий твір (напр. Словник-довідник музичних термінів
  4. поема — ПОЕ́МА, и, ж. 1. Жанр віршованого оповідного твору. Поема – жанр, який розвивається на межі епосу і лірики, навіть драми, синтезуючи, вільно вбираючи в себе всі існуючі засоби й прийоми (з газ.). 2. Великий поетичний оповідний твір. Поема [“Прометей”... Словник української мови у 20 томах
  5. поема — вел. віршований літературний твір епічного або ліро-епічного характеру; різновиди: епічна п., дидактична (Наука римування Н. Буало), ірої-комічна, драматична й сатирична п. Універсальний словник-енциклопедія
  6. поема — Пое́ма, -ми; пое́ми, пое́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поема — ПОЕ́МА, и, ж. 1. Жанр віршованого оповідного твору. Поема — жанр, який розвивається на межі епосу і лірики, навіть драми, синтезуючи, вільно вбираючи в себе всі існуючі засоби й прийоми (Літ. Укр., 27.Х 1967, 3). 2. Великий поетичний оповідний твір. Словник української мови в 11 томах