архів
АРХІ́В, у, ч.
1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам’яток та ін.
Годинами переглядав [М. Костомаров] у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 373);
Поки розшукав його [документ] в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з’їв (Кучер, Трудна любов, 1960, 112);
// Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо.
Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса (Літ. газ., 6.V 1958, 1).
2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи.
Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (Від давнини.., І, 1960, 284);
У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію "Вікон", знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Іст. укр. літ., II, 1956, 580).
◊ Зда́ти в архі́в (до архі́ву) кого, що — забути, визнати непотрібним.
[Орест:] Коли пропало, то вже не поправиш… [Острожин:] Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів? (Л. Укр., II, 1951, 83);
[Божко:] Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога (Голов., Драми, 1958, 160).
Значення в інших словниках
- архів — архі́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- архів — (заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини. Словник синонімів Караванського
- архів — [арх’іў] -х'іву, м. (на) -х'ів'і, мн. -х'івие, -х'ів'іў Орфоепічний словник української мови
- архів — -у, ч. 1》 Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. || Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. 2》 Листи, рукописи, знімки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- архів — АРХІ́В, у, ч. 1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням, зберіганням і описом документів, писемних пам'яток і т. ін. Поки розшукав його [документ] в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв (В. Кучер); Годинами переглядав [М. Словник української мови у 20 томах
- архів — архі́в (лат. archivum, від грец. άρχείον – урядовий будинок) 1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують і зберігають документальні матеріали. 2. Сукупність листів, рукописів, знімків тощо, які стосуються діяльності певної установи або особи. Словник іншомовних слів Мельничука
- архів — 1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; 2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують... Універсальний словник-енциклопедія
- архів — витяга́ти / ви́тягти з архі́вів що. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. Фразеологічний словник української мови
- архів — Архі́в, -ву, -вові, в -ві; -хі́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- архів — рос. архив (від латин archivum-урядовий будинок) — 1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали. Eкономічна енциклопедія