1. Словник української мови в 11 томах

безневинний

БЕЗНЕВИ́ННИЙ, а, е. За яким немає ніякої вини; безвинний, невинний.

Над моєю хатою чорна хмара встала; На мене молоду, безневинную, неслава (Чуб., V, 1874, 279);

— Грицьку! братику! Ти бачиш? кров безневинна ллється… (Мирний, II, 1954, 199);

Нехай краще кілька душ загине — винуватих, але зате весь безневинний народ врятується од погибелі (Головко, II, 1957, 303);

// Який нікому не робить шкоди, зла.

— Устрель сю пташку, Тимоше!.. — А нащо я маю безневинну щебетушечку стріляти? (Вовчок, І, 1955, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безневинний — безневи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безневинний — [беизнеивин:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. безневинний — -а, -е. За яким немає ніякої вини; безвинний, невинний. || Який нікому не робить шкоди, зла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безневинний — Непровинний, непровинений, невинуватий Словник чужослів Павло Штепа
  5. безневинний — БЕЗНЕВИ́ННИЙ, а, е. За яким немає ніякої вини; безвинний, невинний. Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне (Біблія. Пер. І. Огієнка); Над моєю хатою чорна хмара встала; На мене молоду, безневинную, неслава (П. Чубинський); – Грицьку!... Словник української мови у 20 томах
  6. безневинний — див. безвинний Словник синонімів Вусика
  7. безневинний — БЕЗПЕ́ЧНИЙ (якого можна не остерігатися, який не завдасть шкоди), НЕШКІДЛИ́ВИЙ, НЕВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ (який не завдає неприємностей, шкоди); НЕЗАГРО́ЗЛИВИЙ (який не становить загрози). Словник синонімів української мови
  8. безневинний — Безневи́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. безневинний — Безневинний, -а, -е Невинный, неповинный, невиноватый. Безневинних б'ють. Мир. ХРВ. 202. На мене молоду, безневинную неслава. Чуб. V. 279. Словник української мови Грінченка