безневинний

БЕЗПЕ́ЧНИЙ (якого можна не остерігатися, який не завдасть шкоди), НЕШКІДЛИ́ВИЙ, НЕВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ (який не завдає неприємностей, шкоди); НЕЗАГРО́ЗЛИВИЙ (який не становить загрози). Хоч операція ця не зовсім безпечна, та тепер це зробить найзручніше (М. Коцюбинський); Я мусила покинути навіть таку, здавалось би, нешкідливу для нервів роботу, як критичні статті для зарібку (Леся Українка); Синявий вогонь, такий легкий і невинний, що, здавалось, пекти не може, м'яко згинався і розгинався (М. Коцюбинський); Що таке допінг взагалі? Це отрута, яка вводиться в організм в незагрозливій кількості (В. Собко).

НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙ рідше, БЕЗГРІ́ШНИЙ уроч., ірон.; ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. або в складі присудка); ЧИ́СТИЙ (перев. у складі присудка). (Храпко (до молодиці):) А чим я винен? Я невинний, ти — невинна.. — Хто ж тоді винуватий? (Панас Мирний); І скільки ще лягло на цій землі безвинних людей від сатанинського союзу хреста і ножа (І. Цюпа); Князь Єремія вступив з військом у Немирів. Перелякані безневинні міщани повиходили з своїх хат і пішли до Єремії (І. Нечуй-Левицький); — Правда, — каже (голова), — випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Г. Квітка-Основ'яненко); Арештовано нас цілком неповинних (С. Васильченко); — Не прикидайтесь безгрішним ягням! Я зірву з вас маску! (Ю. Шовкопляс); Хто там правий, а хто винуватий — Господь його розбере (Панас Мирний); Бути чистим перед законом.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безневинний — безневи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безневинний — [беизнеивин:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. безневинний — -а, -е. За яким немає ніякої вини; безвинний, невинний. || Який нікому не робить шкоди, зла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безневинний — Непровинний, непровинений, невинуватий Словник чужослів Павло Штепа
  5. безневинний — БЕЗНЕВИ́ННИЙ, а, е. За яким немає ніякої вини; безвинний, невинний. Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне (Біблія. Пер. І. Огієнка); Над моєю хатою чорна хмара встала; На мене молоду, безневинную, неслава (П. Чубинський); – Грицьку!... Словник української мови у 20 томах
  6. безневинний — див. безвинний Словник синонімів Вусика
  7. безневинний — Безневи́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безневинний — БЕЗНЕВИ́ННИЙ, а, е. За яким немає ніякої вини; безвинний, невинний. Над моєю хатою чорна хмара встала; На мене молоду, безневинную, неслава (Чуб., V, 1874, 279); — Грицьку! братику! Ти бачиш?... Словник української мови в 11 томах
  9. безневинний — Безневинний, -а, -е Невинный, неповинный, невиноватый. Безневинних б'ють. Мир. ХРВ. 202. На мене молоду, безневинную неслава. Чуб. V. 279. Словник української мови Грінченка