блиск
БЛИСК, у, ч.
1. Яскраве сяяння, світіння.
Тихий ранковий блиск освітив печеру (Н.-Лев., III, 1956, 293);
Наші очі однаково пили блиск сонця і моря — із нас було сього доволі (Коцюб., II, 1955, 299);
Сніг переливався блиском ісліпив очі (Коп., Вибр., 1953, 308);
// Яскравий спалах чого-небудь.
Ну і пішов я ланами, там ешелони, сніги… Блиски гарматні над нами (Сос., І, 1957, 82);
*Образно. І знову блиски полум’яні В очах дівочих мерехтять (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 16);
*У порівн. Швидкий, як блиск грози, Григорій.. б’є вперед штиком (Бажан, І, 1946, 151).
До бли́ску чи́стити (натира́ти і т. ін.) — дуже добре чистити, натирати і т. ін.
Люди підмітали в дворах, ..лагодили паркани, до блиску витирали вікна (Гур., Наша молодість, 1949, 332).
2. тільки одн., перен., розм. Багатство, розкіш, пишнота.
Нічого не щадила [мати] для блиску й краси своєї дочки (Кобр., Вибр., 1954, 90);
Особливого блиску феодальна Грузія досягла за цариці Тамари (Іст. СРСР, І, 1956, 69).
3. тільки одн., чого, перен., розм. Яскравий прояв високих якостей, таланту, розуму і т. ін.
Красою слова, блиском уяви — він оглушив Марту, скорив, водив за собою (Коцюб., II, 1955, 294);
Талант [К. П. Брюллова] відрізнявся такою яскравістю, блиском, що одразу був зрозумілий кожному (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 322).
4. Складова частина назв деяких мінералів.
Мідний блиск; Свинцевий блиск; Молібденовий блиск.
Значення в інших словниках
- блиск — (яскраве світло) блискіт, підсил. сіяння, сяяння, діал. бляск, (його відбиття) відблиск, відсвіт, полиск, (показова величавість чого-небудь) лоск. Словник синонімів Полюги
- блиск — блиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- блиск — (поверхні) лиск, полиск, глянс; (світла) сяйво, сяяння, У ФР. спалах; (дія) блискання, блискотіння; П. багатство, розкіш, пишнота, шик; З. світло. Словник синонімів Караванського
- блиск — Блеск — glance — Glanz — 1) Фізична властивість мінералів, одна з їх головних діагностичних ознак. Зумовлений відбиттям світлового променю від поверхні мінералу. Гірничий енциклопедичний словник
- блиск — -у, ч. 1》 Яскраве сяяння, світіння. || Яскравий спалах чого-небудь. 2》 тільки одн., перен., розм. Багатство, розкіш, пишнота. 3》 тільки одн., чого, перен., розм. Яскравий прояв високих якостей, таланту, розуму і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блиск — Лиск, полиск Словник чужослів Павло Штепа
- блиск — БЛИСК, у, ч. 1. Яскраве сяяння, світіння. Тихий ранковий блиск освітив печеру (І. Нечуй-Левицький); Наші очі однаково пили блиск сонця і моря – із нас було сього доволі (М. Коцюбинський); Сніг переливався блиском і сліпив очі (О. Словник української мови у 20 томах
- блиск — У, ч. Чудово, гарно, винятково. Виступ — блиск! Словник сучасного українського сленгу
- блиск — Блискання, блискірка, блискітка, блискотіння, блищик, виблиск, виблискування, вилиск, вилискування, висрібки, відблиск, відблискування, зблиск, іскорка, лелітка, переблиск, поблиск, полиск, скалка, спалах, сполох, яскринка Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
- блиск — з бли́ском. Дуже добре, майстерно, довершено. У наш стрімкий вік науково-технічної революції ми все частіше, як на чарівників, дивимося на людей, здатних робити речі прості і звичні, але робити їх з “блиском” (З газети). Фразеологічний словник української мови
- блиск — БАГА́ТСТВО (зовнішня пишна краса, ошатність оздоблення і обстановки тощо), ГО́ЙНІСТЬ розм., РО́ЗКІШ підсил., ПИ́ШНІСТЬ підсил., ПИШНО́ТА підсил.; БУНДЮ́ЧНІСТЬ, ПОМПЕ́ЗНІСТЬ (пишність, розрахована на ефект). Словник синонімів української мови
- блиск — Блиск, -ку, -кові, у -ку; бли́ски, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- блиск — Блиск, -ку м. 1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш. Кіевск. у. 2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Драг. 268. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70. Словник української мови Грінченка