1. Словник української мови в 11 томах

будова

БУДО́ВА, и, ж.

1. Кам’яна, дерев’яна та ін. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.; будівля.

— Ач, як люди живуть! Ач, як будови помурували! (Мирний, II, 1954, 72);

Залізний шум над нами, будови в вишині, і зорі з ліхтарями злили свої огні (Сос., Щоб сади.., 1947, 51).

2. тільки одн. Дія за знач. будува́ти 1, 2.

Гурти робітників працюють коло будови: хто робить цеглу, хто носить мул та воду (Л. Укр., II, 1951, 242);

Так виріс вій [хлопчик] за ці роки будови (Довж., II, 1959, 152).

3. Місце, де відбувається будівництво.

І видно сяють корпуси у Харкові, у Львові, І чути юні голоси На молодій будові (Нагн., Слово.., 1954, 9).

4. тільки одн. Розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь; побудова, структура.

Вивчення будови атомів дало змогу встановити, що в атомному ядрі заховані величезні запаси енергії (Наука.., 3, 1957, 23);

Керівним принципом організаційної будови партії є демократичний централізм (Статут КПРС, 1961, 11);

Записав од осетина Олексія Хостнаєва.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою і особливо своєю надзвичайно красивою будовою (Вас., IV, 1960, 47);

// Статура, постать (про людське тіло).

Коло міномета стоїть Денис, атлетичної будови чолов’яга років тридцяти (Гончар, III, 1959, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будова — (частини у складі чогось) структура, побудова, (писаний твір) композиція, архітектоніка, (машини) конструкція, (форма тіла) статура, склад, постать, фігура, жарт, (про когось об'ємного) комплекція, габарити. Словник синонімів Полюги
  2. будова — будо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. будова — Будівля, споруда, будовання, спорудження; П. структура, побудова; (тіла) комплекція, статура; (дія) будівництво, будування, мурування, споруджання. Словник синонімів Караванського
  4. будова — -и, ж. 1》 Кам'яна, дерев'яна та інша споруда для житла, господарських потреб і т. ін.; будівля. 2》 тільки одн. Дія за знач. будувати 1), 2). 3》 Місце, де відбувається будівництво. 4》 тільки одн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. будова — БУДО́ВА, и, ж. 1. Кам'яна, дерев'яна та ін. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.; будівля. – Ач, як люди живуть! Ач, як будови помурували! (Панас Мирний); Залізний шум над нами, будови в вишині, і зорі з ліхтарями злили свої огні (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  6. будова — БУДІ́ВЛЯ (кам'яна, дерев'яна і под. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.), БУДО́ВА. Її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О. Донченко); Колодуб.. поїхав до високої, з помпезною колонадою будови (Ю. Бедзик). Словник синонімів української мови
  7. будова — Будо́ва, -ви; -до́ви, -до́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. будова — Будова, -ви ж. Строеніе, зданіе. Тільки став доїздити до тієї будови, де живуть сестри, знов линув дощ. Стор. I. 72. Ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180. Словник української мови Грінченка