будова
(частини у складі чогось) структура, побудова, (писаний твір) композиція, архітектоніка, (машини) конструкція, (форма тіла) статура, склад, постать, фігура, жарт, (про когось об'ємного) комплекція, габарити.
Джерело:
Словник синонімів Полюги
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- будова — будо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- будова — Будівля, споруда, будовання, спорудження; П. структура, побудова; (тіла) комплекція, статура; (дія) будівництво, будування, мурування, споруджання. Словник синонімів Караванського
- будова — -и, ж. 1》 Кам'яна, дерев'яна та інша споруда для житла, господарських потреб і т. ін.; будівля. 2》 тільки одн. Дія за знач. будувати 1), 2). 3》 Місце, де відбувається будівництво. 4》 тільки одн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- будова — БУДО́ВА, и, ж. 1. Кам'яна, дерев'яна та ін. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.; будівля. – Ач, як люди живуть! Ач, як будови помурували! (Панас Мирний); Залізний шум над нами, будови в вишині, і зорі з ліхтарями злили свої огні (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
- будова — БУДІ́ВЛЯ (кам'яна, дерев'яна і под. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.), БУДО́ВА. Її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О. Донченко); Колодуб.. поїхав до високої, з помпезною колонадою будови (Ю. Бедзик). Словник синонімів української мови
- будова — Будо́ва, -ви; -до́ви, -до́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- будова — БУДО́ВА, и, ж. 1. Кам’яна, дерев’яна та ін. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.; будівля. — Ач, як люди живуть! Ач, як будови помурували! (Мирний, II, 1954, 72); Залізний шум над нами, будови в вишині, і зорі з ліхтарями злили свої огні (Сос. Словник української мови в 11 томах
- будова — Будова, -ви ж. Строеніе, зданіе. Тільки став доїздити до тієї будови, де живуть сестри, знов линув дощ. Стор. I. 72. Ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180. Словник української мови Грінченка