будова

БУДІ́ВЛЯ (кам'яна, дерев'яна і под. споруда для житла, господарських потреб і т. ін.), БУДО́ВА. Її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О. Донченко); Колодуб.. поїхав до високої, з помпезною колонадою будови (Ю. Бедзик). — Пор. буди́нок, спору́да.

БУДІВНИ́ЦТВО (створення будівель, яких-небудь споруд), БУДО́ВА, БУДІ́ВЛЯ рідко; БУДУВА́ННЯ, СПОРУ́ДЖЕННЯ, СПОРУ́ДЖУВАННЯ, ЗВЕ́ДЕННЯ (як процесуальність, тривання цієї дії); ПОБУДО́ВА, ПОБУДУВА́ННЯ (як результат цієї дії); ЗАБУДО́ВА, ЗАБУДІ́ВЛЯ (спорудження будівель на якій-небудь ділянці). Будівництво йшло повним ходом вдень і вночі, на всіх дільницях панував ритмічний шум напруженої роботи (В. Собко); Та далі будова ввійшла в береги, лісоруби поїхали назад у свої гори (О. Гончар); Карамаш іде на будівлю нового цеху (А. Шиян); Кипить могутніх будувань Гарячий бунтівничий кратер (М. Бажан); Спорудження великих гідростанцій на Дніпрі потребуватиме знесення і побудови приблизно ста тисяч будинків сільського і міського типу (О. Довженко); Роздивилась (Клавда) по світі і взялась за спекуляцію площами під забудови (І. Вільде).

БУДІВНИ́ЦТВО (місце, де здійснюється будування, а також споруджувана будівля), БУДО́ВА. Іван Максимович ще ніколи не бачив, як працює дочка, і вирішив піти до неї на будівництво (О. Донченко); Вийшли люди за врожай змагаться. Веселить розумні руки праця, І з будов літає до будов Творчість, мир, натхнення і любов (М. Рильський).

БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. (будова літературного твору); СТРІЙ, ЛАД (перев. щодо мови); СКЛАД (будова частини тіла); КОНСТРУ́КЦІЯ (будова машини, механізму, приладу; будова словосполучення, речення і под. мовних одиниць). Будова атома; Організаційна будова партії; Структура ґрунту; Структура металу; Надзвичайно складна за своєю побудовою, ..вона (кіноповість "Звенигора") дала щасливу можливість мені — виробничнику-самоукові — випробувати зброю в усіх жанрах (О. Довженко); Ритмічна організація вірша; У Панаса Мирного є твори, які написані, так би мовити, одним змахом пера і вражають легкістю композиції (О. Білецький); Улюблена поетом (Є. Плужником) архітектоніка — дві, рідше три й чотири строфи (Л. Новиченко); Рубінові здалося, що це говорить не бабуся, ..а мати — так багато було спільного в інтонаціях, навіть в самому ладі мови (І. Сенченко); Типово український склад обличчя, рівне високе чоло, а найбільше — то довгі сиві вуса.. завжди вводили в обман м'якого серцем любителя української старовини (Г. Хоткевич); Солдат — бездумний автомат найпростішої конструкції (П. Колесник).

БУДО́ВА (загальний склад, форма тіла людини), СТАТУ́РА, СКЛАД, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, СТАТЬ (звичайно про гарну, правильну будову тіла); КОМПЛЕ́КЦІЯ, ГАБАРИ́ТИ мн., жарт., ірон. (звичайно при підкресленні повноти, огрядності). Серед групи гімназистів була одна дівчина — молода, з чудесною будовою тіла (Ю. Яновський); Показався квадратної статури чолов'яга (Є. Гуцало); Зовнішність у нього імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є (Ю. Яновський); Він полюбив її за пишну постать, за поважні, ніби в коронованої особи, манери та за розум (І. Нечуй-Левицький); Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня (О. Досвітній); Для мене щастя, дорога́, безкрає буть люстром, щоб на тебе споглядать, чи льоном, що твій стан оповиває, водою, що на пишну ллється стать (М. Драй-Хмара); — У нас з вами приблизно однакова комплекція, — сказав Штукаренко, виходячи з-за столу. — Я вам позичу поки що свою шинель (С. Голованівський); Горська зів'яла, вочевидь втрачаючи в габаритах і гарячково намацуючи.. бильця крісла, в якому сиділа (В. Дрозд). — Пор. I. 1. по́стать.

БУДО́ВА (про тіло тварин), СКЛАД, СТАТЬ, СТА́ТІ мн. (особливості будови тіла, його частин у тварин, звичайно свійських — коней, свиней і т. ін). Зате ж вона (кобила) статтю височенна, під саму стелю: не з будь-якого роду (Л. Мартович); Довершені статі коня.

I. ПО́СТАТЬ (зовнішній вигляд, обриси тіла людини), ФІГУ́РА, СТАТУ́РА, ОСО́БА розм., ПОСТА́ВА розм., СТАТЬ діал. Сонно обдивився (Олізар) мур, що лежав перед ним. Від того муру, із мряки, випливла постать озброєної людини (Вал. Шевчук); По ночах біля вікон бовваніли якісь темні фігури і тислись попід паркани, коли на них звертали увагу (М. Коцюбинський); Сашко намагався за всяку ціну виглянути через віконце, ніби йому так хотілося ще раз побачити вузлувату статуру пана Хлипала (Ю. Збанацький); О. Артемій неначе не їхав, а летів своєю усією особою, неначе птиця шугала за вітром (І. Нечуй-Левицький); Тонку і височеньку його поставу облягав сільський саморобний кожушок: ладний, добре пошитий, червонястого чи цегляного кольору (Т. Масенко); Із зали долітали чарівні оп'яняючі звуки вальсу, миготіли легкі статі танцюючих (Уляна Кравченко). — Пор. 2. будо́ва.

СПОРУ́ДА (те, що збудоване, споруджене, перев. великих розмірів і складної конструкції), БУДО́ВА, СПОРУ́ДЖЕННЯ, БУДУВА́ННЯ рідше, ЗАБУДУВА́ННЯ рідше. Гордістю наповнювала думка про Дніпрельстан — одну з найбільших споруд у світі (В. Гжицький); — А то що за спорудження видніються в кінці саду? — запитав Баніт (Д. Ткач); Хто руйнує, — по тім зостається руїна, .. хто будує, — лиша по собі будування (Б. Грінченко); З-за гори виступила висока ґуральня та чималі забудування за греблею (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. буді́вля.