валик

ВА́ЛИК¹, а, ч.

1. Невеликий низький насип, довгаста купка нагорненої землі і т. ін.

При правильному нагортанні валиків вони затримують всю талу воду незалежно від часу розмерзання грунту (Колг. енц., І, 1956, 433);

Марина Василівна межу саду виклала валиком з дерну (Сенч., Опов., 1959, 31).

2. Туго набита подушка циліндричної форми на краях дивана або тахти.

Хоче прилаштувати [солдат] валик від дивана собі на коліно. Нічого не виходить (Ю. Янов., І, 1954, 201).

3. Збита з волосся підкладка в жіночій зачісці;

// Форма зачіски.

Русяве волосся, зібране валиком навкруг голови, підкреслювало урочистість її обличчя (Рибак, Час.., 1960, 586).

4. Невелике довгасте підвищення округлої форми взагалі.

Валик на лобовій кістці. (Осн. дарв., 1956, 131).

ВА́ЛИК², а, ч., техн. Зменш. до вал³.

Розміщений за транспортером [жатки] валик, який обертається з великою швидкістю, запобігає затягуванню стебел під транспортер (Зерн. комбайни, 1957, 109);

— А як несправні шестерні та валик не крутяться, полагодити умієте чи ні? — допитувалася Оленка (Вишня, І, 1956, 380);

Немало пісень записав [Лісовський] од старого і на папір, і на якусь машинку з восковими валиками (Стельмах, І, 1962, 384).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валик — ва́лик 1 іменник чоловічого роду насип; подушка; підвищення ва́лик 2 іменник чоловічого роду деталь машини Орфографічний словник української мови
  2. валик — I -а, ч. 1》 Невеликий низький насип, довгаста купка нагорненої землі і т. ін. 2》 Туго набита подушка циліндричної форми на краях дивана або тахти. 3》 Збита з волосся підкладка в жіночій зачісці. || Форма зачіски. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валик — ВА́ЛИК¹, а, ч. 1. Невеликий низький насип, довгаста купка нагорненої землі і т. ін. Марина Василівна межу саду виклала валиком з дерну (І. Словник української мови у 20 томах
  4. валик — ВА́ЛИК (туго набита подушка циліндричної форми на краях дивана, канапи), КАЧА́ЛКА. Тільки-но торкнувшись головою диванного валика, він одразу замимрив щось нерозбірливе (Н. Тихий); В кімнаті усе було по-давньому: ті самі широкі канапи, обкладені м'якими качалками та подушками (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  5. валик — Архітектурний облом, який подібно валу1 складає у перетині півкола, але значно менший за розмірами або вирішений у вигляді полички із округленими ребрами. Також вживається: ~ жорсткий — так називається поличка із закругленими горизонтальними ребрами. Архітектура і монументальне мистецтво