валик

ВА́ЛИК (туго набита подушка циліндричної форми на краях дивана, канапи), КАЧА́ЛКА. Тільки-но торкнувшись головою диванного валика, він одразу замимрив щось нерозбірливе (Н. Тихий); В кімнаті усе було по-давньому: ті самі широкі канапи, обкладені м'якими качалками та подушками (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валик — ва́лик 1 іменник чоловічого роду насип; подушка; підвищення ва́лик 2 іменник чоловічого роду деталь машини Орфографічний словник української мови
  2. валик — ВА́ЛИК¹, а, ч. 1. Невеликий низький насип, довгаста купка нагорненої землі і т. ін. Марина Василівна межу саду виклала валиком з дерну (І. Словник української мови у 20 томах
  3. валик — ВА́ЛИК¹, а, ч. 1. Невеликий низький насип, довгаста купка нагорненої землі і т. ін. При правильному нагортанні валиків вони затримують всю талу воду незалежно від часу розмерзання грунту (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах
  4. валик — Архітектурний облом, який подібно валу1 складає у перетині півкола, але значно менший за розмірами або вирішений у вигляді полички із округленими ребрами. Також вживається: ~ жорсткий — так називається поличка із закругленими горизонтальними ребрами. Архітектура і монументальне мистецтво
  5. валик — I -а, ч. 1》 Невеликий низький насип, довгаста купка нагорненої землі і т. ін. 2》 Туго набита подушка циліндричної форми на краях дивана або тахти. 3》 Збита з волосся підкладка в жіночій зачісці. || Форма зачіски. Великий тлумачний словник сучасної мови