вводити

ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), джу, диш, недок., ВВЕСТИ́ (УВЕСТИ́), введу́, введе́ш, наказ, сп. вводь; док., перех.

1. Ведучи, супроводжуючи, примушувати або допомагати зайти куди-небудь, в межі чогось.

Одчиняються двері, і сторожа вводить скованого Руфіна (Л. Укр., II, 1951, 434);

Невідомого злочинця вводили до кімнати (Трубл., І, 1955, 129);

Наполеон загарбував чужі землі, вводив свої війська у прусські фортеці і поступово наближався до російських кордонів (Кочура, Зол. грамота, 1960, 63);

Йосип увів Параску у хату і підвів до батька-матері (Мирний, IV, 1955, 49);

// Включати в що-небудь, робити учасником чогось.

Хлопці вводять у танок дівчат (Криж., Під зорями.., 1950, 103);

// Включати, приймати до складу чого-небудь.

[Люцій:] Руфіне! Одважся і ходім садок садити! Як хочеш, я введу тебе в громаду. Ходім! (Л. Укр., II, 1951, 421);

Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов’язок увести вас до нашого Олімпу (Кач., II, 1958, 27);

// техн. Вставляти, вганяти всередину чогось.

Щоб уникнути передчасного спрацювання й поломки різця, його треба вводити в метал обережно, без ударів (Різальні інстр.., 1959, 95);

// мед. Впускати, вливати що-небудь у тканини чи порожнини організму.

— Як спали, Даниле Денисовичу? .. Та навіщо їй про це знати? Чим вона допоможе?.. Запропонує вводити бром у вену? (Дмит., Обпалені.., 1962, 8).

Вво́дити (ввести́) в ді́ю (експлуата́цію, о́біг і т. ін.) — робити щось діючим, вживаним у дії.

Поширення гірничих виробок дозволило ввести в дію потужні високопродуктивні електровози (Рад. Укр., 7.IV 1951, 3).

∆ Вво́дити (ввести́) в бій, військ. — поповнювати частини війська, армії, що б’ються, новими силами;

Вво́дити (ввести́) у володі́ння, юр. — передавати у власність майно, спадщину і т. ін., ствердивши право на володіння відповідним юридичним актом.

◊ Вво́дити (ввести́) у ві́ру (в хрест), заст. — здійснювати обряд хрещення; хрестити.

Що йому тепер.. колюча нива, коли він панського сина у віру вводить, самому панові кумом стає (Мирний, IV, 1955, 225);

[Василь:] А скільки треба заплатити попові за те, що в хрест уведе? (Кроп., II, 1958, 155);

Вво́дити (ввести́) в гріх, заст. — спонукати когось на гріх.

Бодай на тебе трясця і болячка!.. як ти оце мене увів у гріх, що мушу лаятись з тобою до служби божої (Н.-Лев., III, 1956, 285);

Вво́дити (ввести́) в зако́н, заст.: а) здійснювати обряд хрещення; хрестити.

— Хазяйка лежать, нічого не кажуть. Сьогодні уже баба питає: коли і як малу у закон увести? (Мирний, IV, 1955, 66);

б) вінчати.

Вона [мати], побачивши, що ти вже у закон уведена, не так буде на тебе жалкувати (Кв.-Осн., II, 1956, 462);

Вво́дити (ввести́) в несла́ву — знеславлювати.

— Що ви мене, як вороги, стережете, в неславу сироту вводите! (Вовчок, І, 1955, 24);

Вво́дити (ввести́) в ома́ну — навмисно неправильно інформувати; обдурювати.

— Я просто дивуюся інженерові Синявіну. Вводить в оману і мене і вас (Ле, Міжгір’я, 1953, 191);

— Ворога завжди треба вводити в оману (Сміл., Сашко, 1957, 156);

Вво́дити (ввести́) в сла́ву:

а) знеславлювати.

[Наталка (співає):] Пошануйте сиротину і не вводьте в славу (Котл., II, 1953, 8);

б) (рідко) прославляти.

Дійшло до того, що хто придума найтяжчу муку, найлютішу смерть другому — того вихваляють, того у славу вводять (Мирний, V, 1955, 107);

Вво́дити (ввести́) в со́ром — соромити.

— Не бери, Гафіє, грошей, не вводь мене в сором! (Стельмах, Хліб.., 1959, 16).

2. Включати в що-небудь.

Не маючи змоги сильніше розвинути в п’єсі ["Олеся"] тему соціального протесту, Кропивницький вводить сюди ще побічну тему нещасливого кохання з нерівнею (Минуле укр. театру, 1953, 49);

Вводили [прогресивні письменники] в художні твори філософську, політичну термінологію (Іст. укр. літ., І, 1954, 598);

Я порадив би грім і блискавку.. ввести в комедію не на самому кінці, а трохи раніше, щоб більше звернути на неї увагу глядача (Коцюб., III, 1956, 244);

// Додавати до складу чогось.

Взимку.. передбачаємо вводити в раціон свиней борошно з сіна багаторічних бобових трав (Наука.., 9, 1956, 24).

3. Ознайомлювати з чим-небудь.

Старий коваль вводив Рубіна в таємниці свого ремесла (Сенч., Опов., 1959, 14);

Що інше могло так швидко просувати його до цієї мети, ввести в це ніким не знане ще життя? (Шовк., Інженери, 1956, 76).

Вво́дити (ввести́) в курс чого — ознайомлювати з чим-небудь.

Кількома фразами він вводить нас в курс свого життя (Коцюб., II, 1955, 237).

4. Запроваджувати що-небудь.

Як павук, закутавшись у свою павутину, сидить [Гамза] і щодня нові порядки уводить (Мирний, IV, 1955, 183);

Над лінією фронту все частіше й частіше з’являються літаки — і Щорс до програми [Житомирської школи червоних командирів] вводить загальне ознайомлення з літаками (Скл., Легенд. начдив, 1957, 72).