виводити

ВИ́ВОДИТИ див. виво́дити².

ВИВО́ДИТИ¹ джу, диш, недок.; наказ. сп. виво́дь;

ВИ́ВЕСТИ, еду, едеш; мин. ч. ви́вів, вела, ло; док., перех.

1. Допомагати або примушувати йти з собою звідки-небудь, за межі чогось.

Батько узяв хлопчика за руку і став виводити з хати (Мирний, І, 1954, 323);

[Професор (твердо):] Зараз же виведіть всіх сторонніх (Коч., II, 1956, 54);

Двоє солдатів з рушницями вивели з провулка жінку (Донч., III, 1956, 28);

// перен. Виключати із складу чого-небудь.

— Ти помиляєшся, — говорила Васса. — Те, що тебе вивели із складу бюро комітету.., ще нічого не означає (Епік, Тв., 1958, 241).

◊ Ви́вело о́чі, безос. — очі дуже широко відкрилися (від болю, страждань і т. ін.).

Очі вивело із лоба од страшної муки (Шевч., І, 1951, 168).

2. перен., із чого. Примушувати кого-небудь втрачати попередній стан.

Виводить Ліну з задуми брязкіт хвіртки; це прийшла мачуха, ще досить молода жінка (Гончар, Тронка, 1963, 171);

В’їдливий писк кулі, що, здавалося, пролетіла над самим вухом, вивів його з оціпеніння (Стельмах, На .. землі, 1949, 29).

◊ Виво́дити (ви́вести) з ла́ду див. лад;

Виво́дити (ви́вести) з рівнова́ги див. рівнова́га;

Виво́дити (ви́вести) з се́бе — примушувати дуже нервувати; роздратовувати.

Мене пригнічувала домашня обстановка, виводила з себе буденними розмовами дружина (Збан., Малин. дзвін, 1958, 267).

3. Вести куди-небудь, вказуючи шлях; спрямовувати рух.

— Іди, Химо, голубочко! — говорить Катря. — Я ось тільки ще два слова скажу, я тебе наздожену. А сама виводить мене на стежечку (Вовчок, І, 1955, 206);

[Стрижень:] Адмірал ескадру виводити в море відмовився (Корн., І, 1955, 34);

Данила під руки виводять на вулицю, садовлять на бричку (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 169);

// Керуючи за допомогою руля, весел, радіозв’язку і т. ін. предметом, що рухається, спрямовувати його куди-небудь.

Скоріше б до центру! І тут капітан Першим виводить Командирський танк (Підс., Поеми, 1954, 24);

// перен. Сприяти, допомагати кому-, чому-небудь діяти, розвиватися і т. ін. певним чином.

Жовтнева революція вивела країну на шлях соціалізму (Програма КПРС, 1961, 10);

— Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (Гончар, Тронка, 1963, 337);

// перен. Простягатися, вказуючи на напрямок руху звідки-небудь кудись (про дорогу, стежку і т. ін.).

Міліючи, яр виводив на рівний степ (Коз., Серце матері, 1947, 14);

Іду — сам не знаю куди, першою ліпшою доріжкою. Куди вона виведе, куди приведе — мені невідомо (М. Ол., Чуєш.., 1959, 56).

Виво́дити (ви́вести) та́нець — виконувати груповий танець, в якому учасники рухаються один за одним; бути ведучим у танці.

Дівчата, побравшись за руки в кружок, виводили танець, співаючи перепілки (Н.-Лев., III, 1956, 104);

— Даваймо у кривого танця! Веди, Галю! Без тебе ніхто не виведе (Кв.-Осн., II, 1956, 322).

∆ Виво́дити (ви́вести) на орбі́ту — спрямовувати рух літального космічного апарата на задану орбіту.

В Радянському Союзі створені потужні і надійні ракети, здатні виводити на орбіту важкі кораблі (Наука.., 10, 1961, 18).

◊ Виво́дити (ви́вести) в лю́ди — допомагати кому-небудь забезпечити помітне становище в суспільстві, вищий рівень життя.

Марія Залізняк сама виводила дітей у люди (Собко, Звич. життя, 1957, 12);

Виво́дити (ви́вести) на чи́сту (на сві́жу) во́ду — викривати кого-небудь в підступних, нечесних і т. ін. діях.

— Виведу я тебе на чисту воду, виведу! Тепер не викрутишся (Чаб., Катюша, 1960, 86);

[Карпо:] Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (Кроп., II, 1958, 165).

4. На основі певних міркувань, роздумувань робити якийсь підсумок, висновок.

Дивитися і підмічати, виводить висновок з подій, — тобою ж хочу я звучати, народе рідний, любий мій (Тич., II, 1947, 151);

// Досліджуючи, обчислюючи щось, будувати формулу, теорему і т. ін.

Лежачи між гарячим камінням, виводив [Брянський] якісь додаткові формули для стрільби (Гончар, І, 1954, 102);

Вчений [Торрічеллі] не лише дослідив явище швидкості витікання рідини з отвору, а й вивів відповідну теорему (Наука.., 10, 1958, 46).

5. Плодити потомство (про птахів, тварин).

Всі птахи мостять гнізда і виводять діток навесні, а кривоніс зимою (Коп., Як вони.., 1948, 88);

Це була старенька дідова шапка. Кішка виводила в ній кошенят (Довж., Зач. Десна, 1957, 471);

// Вирощувати нову породу тварин, новий сорт рослин.

Ну, словом, сорт новий морозостійких слив Данило Якович трудом натхненним вивів (Рильський, II, 1956, 216).

6. Робити, будувати що-небудь, що має протяжність, висоту.

І раб копає землю, теше камінь, і носить мул з ріки, і ліпить цеглу, виводить мури (Л. Укр., І, 1951, 253);

А вся решта війська стала до роботи — виводила земляні вали (Кач., II, 1958, 419);

Якось вишукали матеріали і з правого боку закінчили бики для перекриття через канал і навіть вивели півповерх (Ле, Міжгір’я, 1953, 432).

7. Усувати, видаляти, винищувати без залишку.

— Не ми заводили ці звичаї, не нам їх і виводить, — промовив швидкий Корчака (Н.-Лев., II, 1956, 222);

Виявилось, що й перемерзлий полин добре виводить бліх (Іщук, Вербівчани, 1961, 103);

Нова доба з новим сонцеворотом! Тевтонство — виведем, як той лишай! (Тич., II, 1947, 197).

8. Старанно писати, вимальовувати.

Олександр сів писати листа головнокомандуючому. Рука тремтіла, виводячи на папері літеру за літерою (Кочура, Зол. грамота, 1960, 326);

Малювали [учні] мовчки, прикусивши язики, старанно виводили лінії, накладали тони і півтони (Збан., Сеспель, 1961, 199);

*Образно. Місячна ніч сипала світло в хату, виводила золоті узори на стіні (Цюпа, Три явори, 1958, 84).

9. Співати або грати щось, переважно протяжне.

Біліють хати в селі, в густі тіні сповиті, десь дівчата виводять "верби рясної" (Вас., I, 1959, 294);

Одначе, думаю, хто ж це так гарно виводить? Пісня старовинна і по-дідівському протяжлива, а голос молодий (Вол., Дні.., 1958, 81);

Невгамовно заливався голосний бубон в чиїхось дужих руках, то затихала, то знову тонко виводила скрипка (М. Ол., Леся, 1960, 79);

// розм. Довго витримувати окремі високі ноти в пісні, що співається групою.

[Шумейко:] Давайте. Я проведу голос, а ви за мною. А виводить же кому? [Середа:] Я буду виводить. У мене голос нічого (Мик., І, 1957, 458);

— Хай он Марченко виведе — я охрип!.. їй-бо ж охрип! — просився Максим (Вас., І, 1959, 102);

// Вимовляти протяжно, повільно.

Швидко прочитає він те, що інші по складах виводять (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 19).

10. Описувати, зображати кого-, що-небудь у якомусь творі.

Письменник вивів.. позитивні образи представників народних мас і протиставив їх образам панівної верхівки тодішнього суспільства (Укр. літ., 8, 1957, 87).

11. Виконувати якусь роботу, витягаючи щось раз у раз або протягом певного часу.

Галочка так і слуха: забуде і роботу, устромить голку у полотно та й не виводить її (Кв.-Осн., II, 1956, 327);

Невід рибалки повільно виводять з води (Дор., Єдність, 1950, 4).

Виво́дити, ви́вести ни́тку — випрядати нитку.

Пріська сидить на днищі, висукує та виводить нитку за ниткою (Мирний, III, 1954, 30);

Ця сорочка в нього зіткана з найтонших ниток, які могла вивести його Докія (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 179).

12. тільки недок., від кого-чого, заст. Брати початок (звичайно про рід).

От тому-то господь знає, Чи наш славний князь рутенський Виводив свій рід від давніх Галицьких князів, чи ні (Фр., XIII, 1954, 11).

ВИВО́ДИТИ², джу, диш, недок., ВИ́ВОДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Водити коня з певною метою.

На дворі конюхи виводили засідланих коней. Двадцять п’ять юних кавалеристів училися сідати, їздити і злазити з коней (Багмут, Щасл. день.., 1951, 23).

2. тільки док. Водячи кого-небудь, примусити довго ходити десь або побувати скрізь.

— Виводив [Лаврін] попід руки свою Мелашку по всіх Западинцях до півночі (Н.-Лев., II, 1956, 328);

То як учепиться кого блуд у лісі, то може виводити людину всю ніч на одному місці (Круш., Буденний хліб.., 1960, 55).