1. Словник української мови в 11 томах

видно

ВИ́ДНО.

1. присудк. сл. Можна бачити, доступно зорові.

Не чутно нічого, не видно нікого, тільки Дніпро шумить та дерева шелестять (Вовчок, І, 1955, 314);

Тим часом Раїсі видно було, як у другій хаті Тася присіла перед грубкою (Коцюб., І, 1955, 319);

Видно місто, далі поле У моєму у вікні… Здрастуй, вольний комсомоле, Що над світом світиш дні! (Рильський, І, 1956, 161).

2. присудк. сл. Світло, ясно.

— Мамо, гляньте, як видно надворі! Я бачу ввесь двір і садок (Н.-Лев., II, 1956, 198);

В хаті електрика. Дуже видно в хаті (Рудь, Гомін.., 1959, 31);

Сонце ще не зійшло, а на горі вже видно (Чорн., Визвол. земля, 1959, 194);

// перен. Ясно, зрозуміло, можна розібратись у чомусь.

Переглядаючи рукопис, Ви можете прийняти або одкинути їх [поправки], як на Вашу думку буде краще, бо Вам видніше (Коцюб., III, 1956, 370);

— Куди ж ви, молодий чоловіче? Ночуйте в нас, а завтра видно буде… (Кол., На фронті.., 1959, 131).

◊ Ви́дно, хоч го́лки збира́й — дуже видно, світло.

У світлиці стало видно, хоч голки збирай (Мирний, III, 1954, 304).

3. вставн. сл. Уживається в знач. слів напевно, очевидно.

Щось, видно, хороше твердив Шестірний! (Мирний, I, 1954, 331);

Ці слова дівчина промовила сухо й різко. Видно, дуже неприємно було їй переказувати це доручення (Собко, Шлях.., 1948, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видно — ви́дно 1 присудкове слово незмінювана словникова одиниця ви́дно 2 вставне слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. видно — Видко, знати <н. зараз знати>, г. слідно; (надворі) ясно, світло, с. видно, хоч голки збирай; ВСТ. напевно, очевидно, видимо, очевидячки; виднісінько Словник синонімів Караванського
  3. видно — 1》 присудк. сл. Можна бачити, доступно зорові. 2》 присудк. сл. Світло, ясно. || перен. Ясно, зрозуміло, можна розібратись у чомусь. 3》 вставн. сл. Уживається в знач. слів напевно, очевидно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. видно — Відай, видається, здається, либонь, мабуть, можливо, наче, начеб, начебто, очевидячки, очевидьки, певно, див. видимо Словник чужослів Павло Штепа
  5. видно — ВИ́ДНО. 1. пред. Можна бачити, доступно зорові. Не чутно нічого, не видно нікого, тільки Дніпро шумить та дерева шелестять (Марко Вовчок); Раїсі видно було, як у другій хаті Тася присіла перед грубкою (М. Словник української мови у 20 томах
  6. видно — див. звичайно; мабуть Словник синонімів Вусика
  7. видно — (і) сліпо́му ви́дно. Цілком зрозуміло, очевидно. Сліпому видно, як валиться їхній (фашистський) картковий будиночок, а вони вдають з себе переможців (Ю. Бедзик). Фразеологічний словник української мови
  8. видно — ВИ́ДНО присудк. сл. (про наявність світла де-небудь), СВІ́ТЛО, Я́СНО, ВИ́ДКО розм. В кімнатці ще було видно (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було (Маруся) піти додому, поки ще світло, поки ще нема ночі (Г. Словник синонімів української мови
  9. видно — Ви́дко і ви́дно, присл. ви́дно і ви́дко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)