1. Словник української мови в 11 томах

визнання

ВИЗНА́ННЯ, я, рідко ВИЗНАТТЯ́, я́, с.

1. Дія за знач. ви́знати 1-3.

— Визнання нас французами — питання днів. — А що нам з того визнання? Яка користь? — Як це! — навіть посміхнувся Павло. — Та вже сам факт виходу на міжнародну арену (Головко, II, 1957, 484);

По його [Павла] визнаттю, продумавши, стала громада радитись — що робити (Вовчок, І, 1955, 175).

2. Те, в чому хто-небудь признається.

У дворі було тихо, ніби дівчина скам’яніло стояла на своїм місці.. А можливо, вона спересердя кусала губи, що не пощастило їй видобути від нас визнання, хто ми (Досв., Вибр., 1959, 87).

3. Загальна позитивна оцінка кого-небудь в суспільстві.

Панас Карпович Саксаганський мав щастя здобути собі всенародне визнання (Рильський, III, 1956, 346).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визнання — визна́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. визнання — [виезнан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  3. визнання — -я, рідко визнаття, -я, с. 1》 Дія за знач. визнати 1-3). 2》 Те, в чому хто-небудь признається. 3》 Загальна позитивна оцінка кого-небудь у суспільстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Визнання — Взаємодія, дружелюбність, увічливість. Великі ложі, будучи незалежні одна від одної, визнають инші Великі ложі. Прості ложі, взаємодіючі зі своєю чи иншими Великими ложами, теж визнають їх. Усі ложі працюють спільно заради досягнення гармонії і миру. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. визнання — ВИЗНА́ННЯ, я, рідко ВИЗНАТТЯ́, я́, с. 1. Дія і стан за знач. ви́знати 1–3. – Визнання нас французами – питання днів. – А що нам з того визнання? Яка користь? – Як це! – навіть посміхнувся Павло. – Та вже сам факт виходу на міжнародну арену (А. Словник української мови у 20 томах
  6. визнання — Визна́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. визнання — Визна́ння, -ня с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. І. 181. 3) Сознаніе. Словник української мови Грінченка