1. Словник української мови в 11 томах

виймати

ВИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЙНЯТИ, йму, ймеш, док., перех. Діставати, витягати що-небудь звідкись.

Іде в покої… Ключ виймає, Прийшов і двері одмикає (Шевч., II, 1953, 16);

[Горпина:] Чого стовбичиш? В хату йди. Хліб вже досі виймати час (Собко, П’єси, 1958, 29);

Стара Джериха вийняла з скрині сувій полотна (Н.-Лев., II, 1956, 243);

Дівчина вийняла з кишені пакуночок (Дмит., Наречена, 1959, 157);

// Витягати звідки-небудь руку, палець.

Потому я виймав руки, з них стікала вода, а я брався за весла (Коцюб., II, 1955, 302);

// Вибирати, викопувати (грунт, корисні копалини).

Вдень і вночі працюють електричні екскаватори, які виймають грунт з берегової частини котлована (Рад. Укр., 22.VIІІ 1951, 1).

Вийма́ти (ви́йняти) о́чі — викльовувати або виколювати очі.

Орел вийняв карі очі На чужому полі (Шевч., І, 1951, 4).

◊ Вийма́ти (ви́йняти) ду́шу (се́рце) — викликати такі почуття, які знесилюють, виснажують, поволі гублять людину.

Нехай.. щодня, щогодини серце їй [дівчині] крає, нехай раз у раз душу з неї виймає — байдуже! (Вовчок, VI, 1956, 288);

[Мар’яна:] Ох, люблю я твої очі! Вийняли вони у мене моє серце (Вас., III, 1960, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виймати — (брати щось із середини чого-небудь) добувати, витягати, витягувати, (рвучко) вихоплювати, вихвачувати. Словник синонімів Полюги
  2. виймати — вийма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виймати — -аю, -аєш, недок., вийняти, -йму, -ймеш, док., перех. Діставати, витягати що-небудь звідкись. || Витягати звідки-небудь руку, палець. || Вибирати, викопувати (ґрунт, корисні копалини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виймати — ВИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЙНЯТИ, йму, ймеш, док., що. Діставати, витягати що-небудь звідкись. Іде в покої... Ключ виймає, Прийшов і двері одмикає (Т. Шевченко); [Горпина:] Чого стовбичиш? В хату йди. Хліб вже досі виймати час (В. Словник української мови у 20 томах
  5. виймати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  6. виймати — вийма́ти / ви́йняти ду́шу (се́рце). 1. з кого, у кого і без додатка. Зворушувати, розчулювати кого-небудь. Вирізав фото, повісив над ліжком і щовечора, лягаючи спати, замалим не молився на нього. Красуня усміхалася — серце виймала! (А. Фразеологічний словник української мови
  7. виймати — ВИЙМА́ТИ (брати що-небудь із середини чогось), ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ДОБУВА́ТИ, ВИДОБУВА́ТИ, ТЯГА́ТИ рідше, ЗДОБУВА́ТИ рідко; ВИШКРЯ́БУВАТИ, ВИШКРІБА́ТИ, ВИСКРІБА́ТИ (шкребучи); ВИШПО́РТУВАТИ (шпортаючи) розм. Словник синонімів української мови
  8. виймати — Вийма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)