виймати

Значення в інших словниках

1. виймати — (брати щось із середини чого-небудь) добувати, витягати, витягувати, (рвучко) вихоплювати, вихвачувати. Словник синонімів Полюги
2. виймати — вийма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. виймати — -аю, -аєш, недок., вийняти, -йму, -ймеш, док., перех. Діставати, витягати що-небудь звідкись. || Витягати звідки-небудь руку, палець. || Вибирати, викопувати (ґрунт, корисні копалини). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виймати — ВИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЙНЯТИ, йму, ймеш, док., що. Діставати, витягати що-небудь звідкись. Іде в покої... Ключ виймає, Прийшов і двері одмикає (Т. Шевченко); [Горпина:] Чого стовбичиш? В хату йди. Хліб вже досі виймати час (В. Словник української мови у 20 томах
5. виймати — вийма́ти / ви́йняти ду́шу (се́рце). 1. з кого, у кого і без додатка. Зворушувати, розчулювати кого-небудь. Вирізав фото, повісив над ліжком і щовечора, лягаючи спати, замалим не молився на нього. Красуня усміхалася — серце виймала! (А. Фразеологічний словник української мови
6. виймати — ВИЙМА́ТИ (брати що-небудь із середини чогось), ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ДОБУВА́ТИ, ВИДОБУВА́ТИ, ТЯГА́ТИ рідше, ЗДОБУВА́ТИ рідко; ВИШКРЯ́БУВАТИ, ВИШКРІБА́ТИ, ВИСКРІБА́ТИ (шкребучи); ВИШПО́РТУВАТИ (шпортаючи) розм. Словник синонімів української мови
7. виймати — Вийма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. виймати — ВИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЙНЯТИ, йму, ймеш, док., перех. Діставати, витягати що-небудь звідкись. Іде в покої… Ключ виймає, Прийшов і двері одмикає (Шевч., II, 1953, 16); [Горпина:] Чого стовбичиш? В хату йди. Словник української мови в 11 томах