1. Словник української мови в 11 томах

вимирати

ВИМИРА́ТИ, а́є, недок., ВИ́МЕРТИ, мре; мин. ч. ви́мер, ла, ло; док.

1. Зменшуючись чисельно, зникати, гинути (про племена, народності, народи).

Він [царський уряд] заселяв казахські степи переселенцями, і коли б казахи вимирали, це було б для царату навіть краще (Донч., І, 1956, 113);

// Гинути до останнього в якомусь місці, місцевості або в родині, в роді внаслідок епідемії, голоду і т. ін.

Колись і в Шавниці були русини, та всі вимерли в якусь велику холеру (Н.-Лев., II, 1956, 392);

Кого любив — нема, лягли; Тюрма чи світ — одно були; Ніде нікого — вимер рід, Ні друга в горі — зник і слід (Граб., І, 1959, 408);

*У порівн. Ніде не було ні душі, все наче вимерло (Ю. Янов., І, 1958, 473);

//Частково або повністю зникати (про окремі види, групи тварин і рослин).

2. Залишатися без жителів внаслідок їх смерті.

Страшна, нечувана досі пошесть навістила наш край.. Цілі села пустіли — вимирали (Фр., VIII, 1952, 332);

*У порівн. І тиша така в місті, наче воно вимерло (Головко, II, 1957, 612).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимирати — вимира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимирати — Гинути, вигибати, пропадати, зникати, щезати, (- рід) переводитися; док. ВИМЕРТИ, вул. виздихати. Словник синонімів Караванського
  3. вимирати — -ає, недок., вимерти, -мре; мин. ч. вимер, -ла, -ло; док. 1》 Зменшуючись чисельно, зникати, гинути (про племена, народності, народи). || Гинути до останнього в якомусь місці, місцевості або в родині, в роді внаслідок епідемії, голоду і т. ін. 2》 Залишатися без жителів внаслідок їх смерті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вимирати — ВИМИРА́ТИ, а́є, недок., ВИ́МЕРТИ, мре; мин. ч. ви́мер, ла, ло; док. 1. Зменшуючись чисельно, зникати, гинути (про племена, народності, народи). Словник української мови у 20 томах
  5. вимирати — див. зникати Словник синонімів Вусика
  6. вимирати — УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ) (про людину — перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́ заст., ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ заст., ВИ́ТЯГТИСЯ розм., КІНЧИ́ТИСЯ розм., СКІНЧИ́ТИСЯ розм., СКАПУ́СТИТИСЯ розм., СКАПУ́ТИТИСЯ розм., ДІЙТИ́ розм., ОДУБІ́ТИ зневажл., ОДУБИ́ТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  7. вимирати — Вимира́ти, -мира́ємо, -мира́єте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)