1. Словник української мови в 11 томах

вимовність

ВИМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до вимо́вний 1.

Я втрачаю помалу дар слова і всю вимовність слова вкладаю в очі, у вираз обличчя (Коцюб., II, 1955, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимовність — вимо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вимовність — -ності, ж. Абстр. ім. до вимовний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимовність — ВИМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. вимо́вний 1, 2. Я втрачаю помалу дар слова і всю вимовність слова вкладаю в очі, у вираз обличчя (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вимовність — КРАСНОМО́ВНІСТЬ (здатність, уміння гарно, майстерно говорити), КРАСНОМО́ВСТВО, СОЛОДКОМО́ВСТВО розм., СОЛОДКОМО́ВНІСТЬ розм., ВІТІ́ЙСТВО (ВИТІ́ЙСТВО) заст., ВИМО́ВНІСТЬ діал., ЕЛОКВЕ́НЦІЯ книжн. заст.; ПИШНОМО́ВНІСТЬ, ВИСОКОМО́ВНІСТЬ, ХИТРОМО́ВКА заст. Словник синонімів української мови