вирубуватися
ВИРУ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ВИРУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РУБАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Рубаючи кого-, що-небудь, прокладати собі шлях.
І… в герці один супротив шести вирубався шаблею з лабет почту (Ле, Побратими, 1954, 20).
2. тільки недок. Пас. до виру́бувати.
В повітрі замигтіли палиці і межові кілки, які на совість вирубувались з твердого дерева (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 134).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирубуватися — виру́буватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вирубуватися — -уюся, -уєшся і вирубатися, -аюся, -аєшся, недок., вирубатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Рубаючи кого-, що-небудь, прокладати собі шлях. 2》 тільки недок. Пас. до вирубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирубуватися — ВИРУ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, рідко ВИРУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РУБАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Рубаючи кого-, що-небудь, прокладати собі шлях. В герці один супротив шести вирубався шаблею з лабет [лабетів] почту (Іван Ле). 2. перен., жарг. Словник української мови у 20 томах