1. Словник української мови в 11 томах

вколюватися

ВКО́ЛЮВАТИСЯ¹ (УКО́ЛЮВАТИСЯ), юється, недок. Пас. до вко́лювати¹.

ВКО́ЛЮВАТИСЯ² див. уко́люватися¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вколюватися — вко́люватися 1 дієслово недоконаного виду встромлятися вко́люватися 2 дієслово недоконаного виду уколювати себе чимось гострим Орфографічний словник української мови
  2. вколюватися — I (уколюватися), -юється, недок. Пас. до вколювати I. II див. уколюватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вколюватися — ВКО́ЛЮВАТИСЯ (УКО́ЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВКОЛО́ТИСЯ (УКОЛО́ТИСЯ), олю́ся, о́лешся, док. 1. Завдавати собі болю, неприємних відчуттів і т. ін. чим-небудь гострим. Словник української мови у 20 томах