волочіння
ВОЛОЧІ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. волочи́ти 1, 4, 5.
Розкочувати [розкручувати].. троси волочінням їх.. по землі не можна (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 116);
Колісні засоби для збирання соломи [з поля] усувають основний недолік безколісних засобів — волочіння соломи по землі (Орг. і технол. тракт, робіт, 1956, 316);
— Паскудна трава! — буркнув Яким… Треба буде при волочінні уважати, аби й корінчика не лишилося (Кобр., Вибр., 1954, 45).
2. техн. Спосіб обробки металів тиском, коли вироби (заготовки) протягують крізь отвір, діаметр якого менший від діаметра заготовки.
Латунь добре обробляється прокатуванням і штампуванням; з неї можна також одержати дріт волочінням (Токарна справа.., 1957, 60).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волочіння — волочі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- волочіння — -я, с. 1》 Дія за знач. волочити 1), 4), 5). 2》 тех. Спосіб обробки металів тиском, коли вироби (заготовки) протягують крізь отвір, діаметр якого менший від діаметра заготовки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волочіння — ВОЛОЧІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. волочи́ти 1, 4. Колісні засоби для збирання соломи з поля усувають основний недолік безколісних засобів – волочіння соломи по землі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- волочіння — Спосіб пластичної обробки (холодної або гарячої) металів для виготовлення дроту чи труб; полягає в протягуванні заготовки (напр., прута при в. дроту) через відповідний отвір; машина для в. — волочильний верстат. Універсальний словник-енциклопедія
- волочіння — Волочі́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- волочіння — Волочіння, -ня с. 1) Боронованіе послѣ посѣва. 2) Хожденіе крестьянскихъ мальчиковъ на праздникъ Паски съ поздравленіемъ и пѣніемъ соотвѣтственныхъ пѣсенъ. Словник української мови Грінченка