1. Універсальний словник-енциклопедія

волочіння

Спосіб пластичної обробки (холодної або гарячої) металів для виготовлення дроту чи труб; полягає в протягуванні заготовки (напр., прута при в. дроту) через відповідний отвір; машина для в. — волочильний верстат.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волочіння — волочі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. волочіння — -я, с. 1》 Дія за знач. волочити 1), 4), 5). 2》 тех. Спосіб обробки металів тиском, коли вироби (заготовки) протягують крізь отвір, діаметр якого менший від діаметра заготовки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волочіння — ВОЛОЧІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. волочи́ти 1, 4. Колісні засоби для збирання соломи з поля усувають основний недолік безколісних засобів – волочіння соломи по землі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. волочіння — Волочі́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. волочіння — ВОЛОЧІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. волочи́ти 1, 4, 5. Розкочувати [розкручувати].. троси волочінням їх.. по землі не можна (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 116)... Словник української мови в 11 томах
  6. волочіння — Волочіння, -ня с. 1) Боронованіе послѣ посѣва. 2) Хожденіе крестьянскихъ мальчиковъ на праздникъ Паски съ поздравленіемъ и пѣніемъ соотвѣтственныхъ пѣсенъ. Словник української мови Грінченка