відбігти
ВІДБІ́ГТИ див. відбіга́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відбігти — відбі́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відбігти — див. відбігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відбігти — ВІДБІ́ГТИ див. відбіга́ти. Словник української мови у 20 томах
- відбігти — Відбіг, як злодій від краденої речі. Наляканий труднощами, відцурався користи. Від свого відбіг, а до чужого не добіг. Своє покинув, а чужого не навчився. Приповідки або українсько-народня філософія
- відбігти — відбі́гти (відби́тися) ро́зуму (глу́зду). Стати божевільним; збожеволіти. Він був би розцілував їх (стрільців), але боявся викликати новий переполох. Фразеологічний словник української мови
- відбігти — ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ВІДБІГА́ТИ (бігом); ВІДЛІТА́ТИ (летячи); ВІДПЛИВА́ТИ (пливучи); ВІДПЛИ́ГУВАТИ... Словник синонімів української мови
- відбігти — Відбігти см. відбігати. Словник української мови Грінченка