1. Словник української мови в 11 томах

віщий

ВІ́ЩИЙ, а, е, уроч.

1. Який віщує що-небудь; пророчий.

[Гелен:] Цар Ономай образив Аполлона.. і бог за те свій гнів йому прорік устами віщими Кассандри (Л. Укр., II, 1951, 299);

В одно злилися наші вчинки — Одна ріка, одна рука. Там слово Лесі Українки І слово віщого Франка Не міжнародні поєдинки — Народів дружбу проріка (Рильський, III, 1961, 304);

Віщим пострілом "Аврора" почала добу нову (Уп., Вірші.., 1957, 175).

2. заст. Мудрий, проникливий.

Поперед інших стяг новий неси, Карай насильство своїм словом віщим (Граб., II, 1959, 387).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віщий — ві́щий прикметник уроч. Орфографічний словник української мови
  2. віщий — -а, -е, уроч. 1》 Який віщує що-небудь; пророчий. 2》 заст. Мудрий, проникливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віщий — ВІ́ЩИЙ, а, е, уроч. 1. Який віщує що-небудь; пророчий. І помер Саул за своє беззаконня, що він ним спроневірився проти Господа через Господнє слово, якого не тримався, а також через те, що питався віщого духа, щоб вивідати... Словник української мови у 20 томах
  4. віщий — див. чародій Словник синонімів Вусика
  5. віщий — ПРОРО́ЧИЙ (який пророкує що-небудь; який є ознакою, прикметою чогось або в якого є ознаки, прикмети того, що відбудеться, станеться), ПРОРО́ЦЬКИЙ, ПРОВІ́СНИЙ рідше, ВІ́ЩИЙ заст., поет., ВІЩУ́НСЬКИЙ заст. Словник синонімів української мови
  6. віщий — Ві́щий, -ща, -ще; ві́щі, -щих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. віщий — Віщий, -а, -е Вѣщій. Зроби мене віщим, зроблю тебе багатим. Ном. № 5821. коб я віщий такому! Если бы и ото впередъ зналъ! Если бы я это предвидѣлъ. Вх. Зн. 8. Словник української мови Грінченка