1. Словник української мови в 11 томах

гайник

ГА́ЙНИК, а, ч., діал. Лісник, лісничий.

Був один гайник, котрий мав три сини. Він дуже постарів, скликав своїх синів і передав їм свою службу (Калин, Закарп. казки, 1955, 154);

Батько Маріки тепер робив гайником у лісі (Турч., Зорі.., 1950, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайник — га́йник іменник чоловічого роду, істота лісник діал. Орфографічний словник української мови
  2. гайник — -а, ч., діал. Лісник, лісничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гайник — ГА́ЙНИК, а, ч., діал. Лісник, лісничий. Батько Маріки тепер робив гайником у лісі (А. Турчинська); – А коли гайником не буду, то й поготів пропаду! Адже живу в лісі на хазяйському осідку (С. Скляренко); Був один гайник, котрий мав три сини. Словник української мови у 20 томах
  4. гайник — ЛІСНИ́К (лісовий сторож; працівник лісової охорони), ЛІСОВИ́К розм., КАРБІВНИ́ЧИЙ заст., ПОБЕРЕЖНИ́К заст., ГА́ЙНИК діал., ЗЛІ́СНИЙ діал., ЛІСНИ́Й діал. Він без радості приносив птицю до похмурого, з розбійницьким виразом обличчя лісника Шкаварлиги. Словник синонімів української мови
  5. гайник — Гайник, -ка м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9. Словник української мови Грінченка