глядач
ГЛЯДА́Ч, а́, ч.
1. Той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось.
Наче золотою сіткою оповито майдан, коло музик, різнобарвну і різновікову юрму глядачів, що зібралася круг кола (Коцюб., І, 1955, 232);
Доки малюк намагався потягти важку лопату, — його вже оточили глядачі, робітники зміни (Ю. Янов., II, 1954, 111);
*У порівн. Він, як виловлена риба, лежав нерухомо і тільки вгадував, що поруч буяє життя, і безсило дивився на нього збоку, наче сторонній глядач (Тулуб, Людолови, II, 1957, 571).
2. Той, хто дивиться сценічну або екранізовану виставу.
В театрі кожний глядач є живим, близьким свідком тих подій, що розгортаються на сцені, тут же на його очах (Думки про театр, 1955, 145);
— Ми все зробимо: і будку для апаратури, і екран дівчата з полотна пошиють, і лави змайструємо для глядачів, але нам потрібні гроші (Шиян, Баланда, 1957, 198);
Єднання з глядачем викликало в Лисенка потребу відгукнутися власною творчістю на наростання революційних подій (Мист., 6, 1955, 13).
Значення в інших словниках
- глядач — гляда́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- глядач — [гл'адач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/ -ачу, кл. -ачу, мн. -ач'і, -ач'іў Орфоепічний словник української мови
- глядач — -а, ч. 1》 Той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось. 2》 Той, хто дивиться сценічну або екранізовану виставу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глядач — ГЛЯДА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось. Наче золотою сіткою оповито майдан, коло музик, різнобарвну і різновікову юрму глядачів, що зібралася круг кола (М. Словник української мови у 20 томах
- глядач — СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОР книжн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо). Словник синонімів української мови
- глядач — Гляда́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -да́чу! -дачі́, -чі́в, -ча́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)