1. Словник української мови в 11 томах

горнутися

ГОРНУ́ТИСЯ, горну́ся, го́рнешся, недок.

1. Те саме, що пригорта́тися 1.

Мелашка, як горлиця, горнулась до Лавріна (Н.-Лев., II, 1956, 313);

Все тісніше горнучись одне до одного, ішли [Вустя і Леонід] кудись навмання (Гончар, Таврія, 1952, 238);

*Образно. З темного моря білява хвилечка До побережного каменя горнеться (Л. Укр., І, 1951, 149);

// перен. Відчувати потяг до кого-, чого-небудь; прагнути чогось.

— Росте й горнеться [Сава] кудись… Та не до доброго й не до нас (Коб., II, 1956, 21);

Середульший [син] горнеться до пісні, скрипку дістав, по нотах вчиться грати (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 28);

// перен. Прагнути до зближення з ким-небудь.

Горнувся він чогось до мене і я його вподобав: такий говіркий, про все розпитує, про все хоче знати (Вас., 1,1959, 251);

Як і кожний великий народ, весь час ти [український народе] горнувся до тих народів, які обстоюють конкретну істину і справедливість (Тич., III, 1957, 158);

*Образно. Тільки тим недобра [земля], що не горнешся до бідного (Коцюб., II, 1955, 16).

2. у що, діал. Закутуватися.

Люди довкола горнулися в свій подертий убогий одяг (Сміл., Сашко, 1954, 101).

3. діал. Скручуватися.

Пелюсточки, ледве пробившись на світ, горнулися в дудочки (Десняк, І, 1955, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горнутися — горну́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. горнутися — Пригортатися, тулитися; (до чогось гарного) сусідитися; (до праці) тягнутися, мати потяг; (в одяг) кутатися. Словник синонімів Караванського
  3. горнутися — [гоурнутиес'а] -нус'а, горнеис':а, горнеиц':а, горнуц':а; нак. горнис'а, -н'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. горнутися — горнуся, горнешся, недок. 1》 Те саме, що пригортатися 1). || перен. Відчувати потяг до кого-, чого-небудь; прагнути чогось. || перен. Прагнути до зближення з ким-небудь. 2》 у що, діал. Закутуватися. 3》 діал. Скручуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. горнутися — ГОРНУ́ТИСЯ, горну́ся, го́рнешся, недок. 1. до кого – чого. Те саме, що пригорта́тися 1. Мелашка, як горлиця, горнулась до Лавріна (І. Нечуй-Левицький); Марта мовчала і горнулася до грудей Івана Петровича (І. Словник української мови у 20 томах
  6. горнутися — див. залицятися Словник синонімів Вусика
  7. горнутися — се́рце приверта́ється (го́рнеться, пригорта́ється, хи́литься, схиля́ється, приляга́є) / приверну́лося (пригорну́лося, схили́лося, прилягло́) кого, чиє до кого і без додатка. Хто-небудь відчуває потяг, симпатію, любов до когось. Фразеологічний словник української мови
  8. горнутися — ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін. Словник синонімів української мови
  9. горнутися — Горнутися, -нуся, -нешся гл. Прижиматься, ласкаться, льнуть. Коли б літа вернулися, то б і хлопці горнулися. Ном. № 8729. Хто стояв, — у куточок горнувсь. МВ. ІІ. 122. Народ ввесь горнувся до його. Єв. Л. ХІХ. 48. Словник української мови Грінченка