горобиний
ГОРОБИ́НИЙ, а, е. Прикм. до горобе́ць.
Зірвався [Ярослав] на рівні ноги, розмахнувся плечем і навідліг жбурнув її [пляшку] у горобину зграю (Вол., Місячне срібло, 1961, 190);
// Належний горобцеві.
Пронька безпомилково, з першого погляду може відрізнити сорочаче яйце від гавиного, ластівчине від горобиного (Донч., VI, 1957, 17);
// у знач. ім. гороби́ні, них, мн. Те саме, що горобцеподі́бні.
Цікава і праця М. М. Левітта та інших (1940) про фауну паразитичних найпростіших з крові зерноїдних горобиних, виловлених в околицях Києва (Розв. науки в УРСР.., 1957, 388).
◊ Гороби́на ніч — ніч з сильною і тривалою грозою.
Це була справді горобина ніч, з блискавками та іншими страхіттями, так що літакові довелось дещо відхилитись від курсу (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 25).
Значення в інших словниках
- горобиний — гороби́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- горобиний — -а, -е. Прикм. до горобець. || Належний горобцеві. || у знач. ім. горобині, -них, мн. Те саме, що горобцеподібні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горобиний — ГОРОБИ́НИЙ, а, е. Прикм. до горобе́ць. Павлик .. дер горобці в повітках .. і раз прибіг до батька й приніс пучок козельків і повне гніздо горобиних голоцюцьків (І. Словник української мови у 20 томах
- горобиний — із (на) за́ячий (гороб’я́чий, гороби́ний, жа́б’ячий) скік. Дуже мало. На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Укр.. присл..); Там того поля — на заячий скік! (Укр.. присл..); — Все прочитали, отче?... Фразеологічний словник української мови
- горобиний — Гороби́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горобиний — Горобиний, -а, -е 1) Воробьиный. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. МВ. І. 140. 2) горобина ніч. Ночь, въ теченіе которой бываетъ сильная гроза, воробьиная ночь. Маркев. 15. І в горобину ніч прийдуть для такої панночки, як наша. Шевч. 282. Словник української мови Грінченка