1. Великий тлумачний словник сучасної мови

горобиний

гороби́ний

-а, -е.

Прикм. до горобець.

|| Належний горобцеві.

|| у знач. ім. горобині, -них, мн. Те саме, що горобцеподібні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горобиний — гороби́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. горобиний — ГОРОБИ́НИЙ, а, е. Прикм. до горобе́ць. Павлик .. дер горобці в повітках .. і раз прибіг до батька й приніс пучок козельків і повне гніздо горобиних голоцюцьків (І. Словник української мови у 20 томах
  3. горобиний — із (на) за́ячий (гороб’я́чий, гороби́ний, жа́б’ячий) скік. Дуже мало. На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Укр.. присл..); Там того поля — на заячий скік! (Укр.. присл..); — Все прочитали, отче?... Фразеологічний словник української мови
  4. горобиний — Гороби́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. горобиний — ГОРОБИ́НИЙ, а, е. Прикм. до горобе́ць. Зірвався [Ярослав] на рівні ноги, розмахнувся плечем і навідліг жбурнув її [пляшку] у горобину зграю (Вол., Місячне срібло, 1961, 190); // Належний горобцеві. Словник української мови в 11 томах
  6. горобиний — Горобиний, -а, -е 1) Воробьиный. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. МВ. І. 140. 2) горобина ніч. Ночь, въ теченіе которой бываетъ сильная гроза, воробьиная ночь. Маркев. 15. І в горобину ніч прийдуть для такої панночки, як наша. Шевч. 282. Словник української мови Грінченка