гра

ГРА, и , ж. (мн. і́гри, і́гор).

1. Дія за знач. гра́ти² 2, гра́тися 1; забава.

Оксано, Оксано!..де твої танці та скоки? де твої ігри та щебетання?.. (Кв.-Осн., II, 1956, 443);

// Заняття дітей.

Обидві дівчини, мала і велика, були між собою у щирій приязні, я часто заставала їх за розмовою або якоюсь дитячою грою (Л. Укр., III, 1952, 612);

В ряді праць показано роль гри, що є провідною діяльністю в дошкільному віці, в розвитку мислення дітей (Рад. психол. наука.., 1958, 184).

◊ Гра з вогне́м — дуже небезпечні дії, вчинки.

Чим далі розгортаються події, тим яснішою стає груба механіка змови колонізаторів проти Єгипту. Дії західних держав — це гра з вогнем (Рад. Укр., 18.IX 1956, 1).

2. Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах заняття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно.

Шахи стали в нашій країні справді народною грою (Перша книга шахіста, 1952, 3);

— Товариші, ігри! . У сусіда давайте!.. (Головко, І, 1957, 152);

В дитинстві, до школи, його захоплювала військова гра (Ле, Право.., 1957, 14);

// Набір предметів для такого заняття.

Настільна гра; Продаж дитячих ігор.

∆ Олімпі́йські і́гри — великі міжнародні спортивні змагання, що організовуються раз на чотири роки (за назвою старогрецьких національних спортивних свят у м. Олімпії).

За кількістю учасників Спартакіада народів СРСР набагато перевищує XV олімпійські ігри, які були найбільшими змаганнями останніх років (Рад. Укр., 5. VIII 1956, 1).

3. тільки одн. Дія за знач. гра́ти² 7.

Моя пам’ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує.. гру світла на посинілих лицях (Коцюб., І, 1955, 420);

Давно вже лід розтанув на Дніпрі, і хвиля вдаль, до моря, тепло лине. Милується мій зір у сяйва й тіней грі найкращою рікою України (Сос., Близька далина, 1960, 21).

4. тільки одн. Дія за знач. гра́ти² 1.

Усівши [усівшись], впилася [Оля] очима в оркестр, котрий розпочав гру (Фр., II, 1950, 72);

Тепер у хаті Чайок щодня гриміла гармонь, щодня приходили рибалки послухати гру і оповідання веселого червонофлотця (Донч., Вибр., 1948, 106).

5. тільки одн. Дія за знач. гра́ти² 8.

Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (Думки про театр, 1955, 84);

Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковецької (Рильський, III, 1956, 23).

6. тільки одн. Ряд дій, спрямованих до певної мети; інтрига, таємний задум.

В голові Себастьяна виникло раптове рішення. Вони негайно підуть до старого Антоніо і поведуть із ним дипломатичну гру (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 109);

— Скільки я зрозумів, почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення (Шовк.. Інженери, 1956, 214).

◊ Гра слова́ми — жарт, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур.

Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розгляданих п’єсах так звану гру словами (Курс сучасної укр. літ мови. І, 1951, 380).