1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гра

-и, ж. (мн. ігри, ігор).

1》 Дія за знач. грати 2), гратися 1); забава.

|| Заняття дітей.

2》 Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах заняття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно.

|| Набір предметів для такого заняття. Настільна гра. Олімпійські ігри.

Гра на біржі — проведення фінансових операцій на біржі.

Гра на кривій доходності фін. — отримання прибутку від використання змін у співвідношенні процентних ставок.

Гра з нульовою сумою — ігрова ситуація, в якій суперники претендують на отримання заданої суми винагороди.

Ділова, економічна і т. ін. гра — моделювання типових виробничих, економічних і т. ін. ситуацій, що має на меті навчання прийняттю оптимальних рішень.

Теорія ігор — теорія математичних моделей прийняття оптимальних рішень у ситуаціях невизначеності.

3》 тільки одн. Дія за знач. грати 7).

4》 тільки одн. Дія за знач. грати 1).

5》 тільки одн. Дія за знач. грати 8).

6》 тільки одн. Ряд дій, спрямованих до певної мети; інтрига, таємний задум.

Гра словами — жарт, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гра — (розважальне заняття) забава, розм. гулянка, заст. ігрище. Словник синонімів Полюги
  2. гра — Іноді виникають труднощі у відмінюванні цього іменника. Хибне вживання певних форм зрідка бачимо і в друкованому тексті. Приміром, у Панаса Мирного: “Ігра їх (дівчат) така – беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. гра — гра іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гри Орфографічний словник української мови
  4. гра — Забава, забавка, грище, гулянка; У ФР. спорт, розвага; (променів) мигтіння, мерехтіння, переливання; (оркестри) виступ, (артиста) виконання; (дипломатична) інтрига, таємний маневр; ігрище, граття, грання. Словник синонімів Караванського
  5. гра — ГРА, и, ж. (мн. і́гри, і́гор). 1. Дія за знач. гра́ти 2, гра́тися 1; забава. Оксано, Оксано! .. де твої танці та скоки? де твої ігри та щебетання?.. (Г. Квітка-Основ'яненко); // Заняття дітей. Словник української мови у 20 томах
  6. гра — гра: ◊ входити в гру мати значення, вагу; бути значущим, впливовим (ст): Мій дядько Володимир Шухевич... товаришував зі всіма професорами в нашій гімназії, так що в дійсності він тут входив в гру, а не моя мала ростом і умом особа (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. гра — гра з відкри́тими ко́зирями. Дії, розмова без приховування правди, справжніх намірів, задумів і т. ін. — Ну, скажімо, засудження до розстрілу. Було? — Багрича пересмикнуло. Це вже гра з відкритими козирями.— Ви що — ясновидиця? — Ні, я лікар (Л. Фразеологічний словник української мови
  8. гра — ГРА — форма вільного самовиявлення людини, котра передбачає реальну відкритість світові можливого й розгортається — як імпровізація, змагання або як вистава, репрезентація певних ситуацій, смислів, стану речей. Філософський енциклопедичний словник
  9. гра — ГРА (розважальне заняття), ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ГРИ́ЩЕ перев. мн., І́ГРАШКА рідше, ГУ́ЛЯ́НКА рідше, І́ГРИЩЕ заст. Я часто заставала їх за розмовою або за якоюсь дитячою грою (Леся Українка); Незчулася (Василина)... Словник синонімів української мови
  10. гра — Гра, гри, грі, гро́ю; і́гри, і́гор Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. гра — ГРА, и , ж. (мн. і́гри, і́гор). 1. Дія за знач. гра́ти² 2, гра́тися 1; забава. Оксано, Оксано!..де твої танці та скоки? де твої ігри та щебетання?.. (Кв.-Осн., II, 1956, 443); // Заняття дітей. Словник української мови в 11 томах
  12. гра — Гра, гри ж. Игра. Федьк. І. 135. Словник української мови Грінченка