густий

ГУСТИ́Й, а́, е́.

1. Який складається з великої кількості близько розміщених один біля одного однорідних предметів, частин і т. ін.; протилежне рідкий.

Пішов шелест по діброві, Шепчуть густі лози (Шевч., І, 1951, 6);

Анатолій гучно регоче, аж пасма густого конопляного волосся здригаються на голові (Руд., Остання шабля, 1959, 46);

Нараз, густу юрбу розсунувши одважно, Товстий з’явився дід (Рильський, І, 1956, 83);

// Який складається з крапель, часток або звуків, що безперервно падають, летять, лунають.

Сніг ішов густий і затемнював світло ліхтарень (Фр., VI, 1951, 426);

Напустився густий дощ (Чорн., Визвол. земля, 1959, 30);

Від переправи долітала вже густа стрілянина (Панч, Гарні хлопці, 1959, 40);

// Зробл. з переплетених ниток, дротинок, смужок і т. ін., що утворюють дрібні отвори.

— Номер! — гукнув Колісник на всю швейцарську першої і розкішної гостиниці у місті, увівши під руку Наташку, закриту густою чорною вуаллю (Мирний, III, 1954, 275);

Небо сіє дрібненький дощик на густе сито (Коцюб., II, 1955, 53).

2. З великим вмістом, великою концентрацією чого-небудь.

Так повернула [Мелашка] кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій лемішці (Н.-Лев., II, 1956, 324);

Міцно пахло сосновою смолою й густою нагрітою нафтою (Донч., II, 1956, 72);

// Дуже насичений чим-небудь.

Густий запах пізніх гречок і сухої стерні повівав з поля (Коцюб., II, 1955, 375);

Від порту йшов солодкий густий дух кавунових шкаралуп (Мик., II, 1957, 189);

// Дуже яскравий, соковитого кольору.

Перед ним стояв Дувідко, покритий пилом, задиханий і з густими рум’янцями на лиці (Фр., VIII, 1952, 398).

3. Малопроникний, малопрозорий.

Брів [Іван] у густій пітьмі, спотикався і натикався безперестанку на стовбур (Коцюб., II, 1955, 350);

Над близькими і далекими озерами й галявинами ще стояв густий туман (Сміл., Сашко, 1957, 73).

4. Повнозвучний, низький (про звук, голос).

В пасіці гули в уликах бджоли густим глухим гуком, неначе вони були закопані десь під землею (Н.-Лев., II, 1956, 262);

— Здрастуйте, — густим басом привітався незнайомий до Тамари (Хижняк, Тамара, 1959, 29);

Тільки густий і низький.. гудок сусідньої фабрики вивів із задуми Галину, — і чомусь ураз згадався їй рідний колгосп (Крот., Вибр., 1959, 12).

5. рідко. Багатий, високий (про урожай).

Урожай того року не густий видався, всіх обдурив: з копи ледве-ледве по три мірки вибивали (Мирний, IV, 1955, 248);

Урожаєм, густим урожаєм зашептали про тебе лани (Сто пісень.., 1946, 183).