далекий

ДАЛЕ́КИЙ, а, е.

1. Який знаходиться, відбувається на великій відстані.

В якійсь далекій стороні… Таку ледачу пам’ять маю, Що й не згадаю (Гл., Вибр., 1957, 90);

Десь підвода далека в полях гуркотить (Рильський, 1,1956, 41);

Журавлі вже давно одлетіли у далекі і теплі краї (Сос., І, 1947, 143);

// Який перебуває, живе десь далеко (про людину).

Щось охолонув молодець.. Чи згадав далеку милу й заридав дрібними слізьми на чужині? (Л, Укр., І, 1951, 306);

Не сумнівайсь ні на хвилину, далекий друже бойовий, за синьооку Катерину будь завжди певен (Гонч., Вибр., 1959, 357);

// Який доноситься, лине здалека.

Він чує далеке дихання отари.. і ледве вловимий голос пісень (Коцюб., II, 1955, 320);

Чути далекий грім (Фр., VI, 1951, 377);

Колись в своє убогеє село.. Мене далеким вітром занесло (Вас., II, 1959, 485);

*У порівн. Ти повторила, як луна: «правда», але якимсь упалим, немов далеким голосом (Л. Укр., III, 1952, 693);

// Який має велику протяжність.

До любої небоги нема далекої дороги (Номис, 1864, № 8759);

// Який долає великі відстані.

Змалку він мріяв стати капітаном далекого плавання (Гончар, Таврія.., 1957, 53);

Які це враження від своїх далеких подорожей приніс П. Дорошко? (Мал., Думки.., 1959, 39).

◊ 3 дале́кого дале́ка — з далекого краю; здалека.

Тільки десь з далекого далека чути було мелодію і ритм вальса (Собко, Стадіон, 1954, 243).

2. перен. Спрямований у далечінь; байдужий, холодний (про погляд, очі).

Андрій підняв очі. І вони на мить зупинились і кинули далекий погляд кудись.. поза стіни, поза хату (Коцюб., II, 1955, 22);

Очі його були сумні й далекі (Ю. Янов., І, 1958, 446).

3. Віддалений великим проміжком часу; дуже давній.

Десь далеко стукає калатало нічного сторожа.. Воно завжди викликає у мене настрій, почуття зв’язку з далеким минулим, з життям моїх пращурів (Коцюб., І, 1955, 415);

Народе мій! В далекім листопаді, За Леніним шикуючись в полки, .. Відчув ти грізну, титанічну силу (Гірник, Сонце.., 1958, 5);

// Який знаходиться у перспективі; прийдешній, майбутній.

Людство З безмірним трудом розорало [поле] під засів Добра і правди, для таємних, Далеких, прийдешніх часів (Фр., XIII, 1954, 410).

4. Віддалений у роді; малоспоріднений.

Він мені й родич далекий (Вовчок, І, 1955, 85);

— Чи чуєте ви, всі далекі і близькі браття мої! Скоро прийде вітер! Готовсь!! (Хотк., II, 1966, 218).

5. від чого, перен. Який не думає про що-небудь, не має наміру робити щось.

Латин, і серцем, і душею Далекий бувши од війни, .. Зізвав к собі панів вельможних (Котл., 1,1952, 184);

Очі сумлінно читали кожне слово, кожний рядок, та розум був далекий від розуміння (Ю. Янов., II, 1958, 143).

6. у знач. ім. дале́ке, кого, с. Те, що знаходиться на великій відстані, віддалене в часі, в суті і т. ін.

— Нема од нього [острова] дороги. Хіба місяць вночі збудує золотий міст, з’єднає острів з далеким і невідомим (Коцюб., II, 1955, 301);

І за те, що я могутнім Був з тобою в дні весни, Жив далеким, жив майбутнім, Не помітив сивини (Мас., Сорок.., 1957, 235);

Вірші треба конечне перекладать з первотвору, бо інакше може вийти щось зовсім далеке і неподобне (Л. Укр., V, 1956, 21).