далекий

дале́кий

-а, -е.

1》 Який знаходиться, відбувається на великій відстані.

|| Який перебуває, живе десь далеко (про людину).

|| Який долинає здалека.

|| Який має велику протяжність.

|| Який долає великі відстані.

2》 перен. Спрямований у далечінь; байдужий, холодний (про погляд, очі).

3》 Віддалений у часі; дуже давній.

|| Який знаходиться у перспективі; прийдешній, майбутній.

4》 Віддалений у роді; малоспоріднений.

5》 від чого, перен. Який не думає про що-небудь, не має наміру робити щось.

6》 у знач. ім. далеке, -кого, с. Те, що знаходиться на великій відстані, віддалене в часі, за сутністю і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. далекий — Чи можна слово дальній уживати в термінологічних сполученнях? Сфера його функціонування обмежується здебільшого розмовним стилем. А в термінологічних стандартах, у книжній мові треба послуговуватися прикметником далекий. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. далекий — дале́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. далекий — Не близький, дальній, віддалений; (незмірно) заобрійний, недосяжний; (погляд) байдужий, холодний; (що був) давній, (що буде) прийдешній, майбутній; (родич) малоспоріднений; далеченький, далекуватий, далеченний, далечезний. Словник синонімів Караванського
  4. далекий — іти́ в дале́ку доро́гу (путь). Умирати. — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ, уже був і ногу поставив на поріг, щоб іти в далеку дорогу, та що ж? Учепились за мене добрі люди і таки вернули назад (П. Фразеологічний словник української мови
  5. далекий — БАЙДУ́ЖИЙ (який виражає байдужість), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, БАЙДУ́ЖЛИВИЙ рідко, ВІДЧУ́ЖЕНИЙ підсил.; ДАЛЕ́КИЙ (про погляд, очі); ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, ЗНЕОХО́ЧЕНИЙ (який став байдужим); АПАТИ́ЧНИЙ (байдужий і млявий) БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ (який не виражає почуттів... Словник синонімів української мови
  6. далекий — Дале́кий, -ка, -ке; -ле́кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. далекий — ДАЛЕ́КИЙ, а, е. 1. Який знаходиться, відбувається на великій відстані. В якійсь далекій стороні… Таку ледачу пам’ять маю, Що й не згадаю (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. далекий — Далекий, -а, -е 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. К. Досв. 242. Доріжка, доріжка та широка і далека. Мет. 241. 2) Отдаленный, далекій. Словник української мови Грінченка