1. Словник української мови в 11 томах

довіз

ДО́ВІ́З, до́во́зу, ч.

1. Дія за знач. дово́зити.

Він думав про гуртову торгівлю сіллю, особливо в гірських повітах, де сіль, найпаче зимою, робиться страшенно дорога задля трудності довозу (Фр., VIII, 1952, 382);

Довіз палива до Коломиї припинився (Мас., Під небом.., 1961, 10).

2. Загальна кількість або загальна вартість товарів, доставлених у країну.

Давно вже землеробство під Цар-городом прийшло до цілковитого занепаду і Стамбул харчувався виключно морським довозом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 555).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довіз — до́ві́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. довіз — довозу, ч. 1》 Дія за знач. довозити. 2》 Загальна кількість або загальна вартість товарів, доставлених у країну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довіз — Дові́з, -во́зу, -зові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)