другий

ДРУ́ГИЙ, а, е.

1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два.

Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла.., друга — Тетяна, так собі, підліток (Вовчок, І, 1955, 90);

Біля одного весла стояли двоє хлопців, а другим вправлявся сам дідусь (Смолич, 1, 1958, 47);

Другий з’їзд РСДРП був поворотним пунктом у світовому робітничому русі (П’ятдесят років КПРС, 1953, 10);

// Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний.

На другий день прокинувсь [Кирило] пізно — і перша думка була про лист (Коцюб., II, 1955, 209);

Другого дня Зара заскочила в сорок шостий барак якраз перед виходом (Хижняк, Тамара, 1959, 204).

День (мі́сяць, раз, стака́н і т. ін.) — дру́гий — приблизний рахунок при повторенні того або іншого предмета, явища і т. ін.

Я так зайнятий переглядом рукописів, що не можу одірватись на день-другий, щоб переглянути та переписати оповідання (Коцюб., III, 1956, 386);

Поглянувши на сина Валентина раз-другий, батько мовив: — Валю! Присядь ближче (Вітч., 2, 1956, 106).

2. Не такий, як цей, відмінний від цього; інший.

Дома такий тихий, не гуляє, мало й говорить, а вийде в степ — другий чоловік (Вовчок, І, 1955, 40);

Настали часи інші, завелись порядки другі в Чіпчиній хаті (Мирний, II, 1954, 287);

// у знач. ім. дру́ге, гого, с. Щось відмінне від цього.

У його щось інше на умі, друге на серці (Мирний, II, 1954, 217);

Мортхо читав прізвище за прізвищем, приповідаючи одному одне, іншому друге, знаходячи для кожного щось нове (Чендей, Вітер… 1958, 174).

3. Не цей, а якийсь інший.

Хлопець кохає дівчину, — Та другий миліше їй був (Л. Укр., IV, 1954, 86);

Дурний Микита дивився на мене, аж поки ми з мамою не повернули на другу вулицю (Багмут, Опов., 1959, 6);

// у знач. ім. дру́гий, гого, ч. (мн. дру́гі, гих). Хтось інший, яка-небудь інша особа.

Частенько між людьми буває — Один свою біду на другого звертає (Гл., Вибр., 1957, 134);

Одні молотили, другі згрібали й ожередили солому (Бурл., О. Вересай, 1959, 81);

// тільки мн. Інші з числа однорідних.

А про вечорниці так і не споминай! Було і других дівчат відводить та.. просить: «Будьте ласкаві, сестрички, голубочки, не ходіте на теє прокляте зборище!» (Кв.-Осн., II, 1956, 27);

Філоксера — це така рослинна воша, як от буває на кукурудзі, огірках, кропиві та других рослинах, тільки ще менша (Коцюб., 1,1955, 202);

// Розміщений напроти; протилежний.

Рішили [Жаби] зараз же послать Найбільших десять Жаб на другий бік болота Просить у Долі короля (Гл., Вибр., 1957, 159);

Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця (Коцюб., II, 1955, 41).

4. Не головний за значенням, не основний; другорядний.

На другому плані;

// муз. Який виконує допоміжну партію.

Друга скрипка; Другий голос;

// Який своєю якістю поступається перед першим.

— Сто вісімдесят шкурок вищого сорту, дванадцять першого і вісім — другого, — виніс свій присуд старий (Багмут, Щасл. день.., 1959, 241).

5. Не справжній, але такий, що заступає його.

Друга батьківщина.

6. у знач. ім. дру́ге, гого, с. Страва, що подається після першої страви.

— Борщ доварено, — доповідає син. — А на друге в нас буде…салат! (Гончар, Тронка, 1963, 95);

*Образно. Федір знову було кинувся цілувати пана, та Олексій Іванович остеріг. — Буде, буде вже, Федоре! А то ти зразу всі поцілунки витратиш — на друге й не зостанеться!.. (Мирний, IV, 1955, 228).

7. у знач. ім. дру́га, гої, ж. Година, що наступає після першої.

На початку другої професор поволі йшов, солодко втомлений, глухим провулком (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 113);

Скінчились заняття, І рівно о другій Із школи додому Вернулись подруги (Бойко, Ростіть.., 1959, 97).

8. у знач. вставн. сл. дру́ге, гого, с. Те саме, що по-дру́ге.

Я зоставалась дома, бо одно, що не випадало кидати дядька самого, а друге, що я.. взагалі не люблю великого товариства (Л. Укр., V, 1956, 162).

◊ Брат у дру́гих див. брат.