другий
дру́гий
-а, -е.
1》 Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два.
|| Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний.
День (місяць, раз і т. ін.) — другий — приблизний рахунок під час повторення того чи іншого предмета, явища і т. ін. **
Друга іпотека — кредит під уже заставлену власність.
Друге дихання — стан, що наступає після гострої втоми; характеризується поліпшенням самопочуття і підвищенням працездатності.
2》 Не такий, як цей, відмінний від цього; інший.
|| у знач. ім. друге, -гого, с. Щось відмінне від цього.
3》 Не цей, а якийсь інший.
|| у знач. ім. другий, -гого, ч. (мн. другі, -гих). Хтось інший, яка-небудь інша особа.
|| тільки мн. Інші із загалу однорідних.
|| Розміщений напроти; протилежний.
4》 Не головний за значенням, не основний; другорядний. На другому плані.
|| муз. Який виконує допоміжну партію. Друга скрипка.
|| Який своєю якістю поступається перед першим.
5》 Не справжній, але такий, що заступає його. Друга Батьківщина.
6》 у знач. ім. друге, -гого, с. Страва, що подається після першої страви.
7》 у знач. ім. друга, -гої, ж. Година, що настає після першої.
8》 у знач. вставн. сл. друге, -гого, с. Те саме, що по-друге.
Значення в інших словниках
- другий — дру́гий числівник порядковий Орфографічний словник української мови
- другий — [другией] м. (на) -гому/-г'ім, мн. -г'і Орфоепічний словник української мови
- другий — Другий та інший Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати, а другі з нього сміялись»... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- другий — На другого примова, а про себе ні слова. Обмовляє інших людей, а про себе мовчить. Приповідки або українсько-народня філософія
- другий — відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. Фразеологічний словник української мови
- другий — ДРУГОРЯ́ДНИЙ (не головний, не основний), ПОБІ́ЧНИЙ, ПРИВХІДНИ́Й, ДРУ́ГИЙ перев. із сл. план, роль, розм., ВТОРИ́ННИЙ книжн. Минуло два місяці розлуки, і кожний лист був як повість жалю й розради.. Не було слів ні випадкових, ні другорядних... (Т. Словник синонімів української мови
- другий — Дру́гий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- другий — ДРУ́ГИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла.. Словник української мови в 11 томах
- другий — Другий, -а, -е 1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. Кв. II. 296. В місті добре тілько кому небудь калач купувати. а не що друге. Ном. Словник української мови Грінченка