другий

дру́гий

-а, -е.

1》 Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два.

|| Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний.

День (місяць, раз і т. ін.) — другий — приблизний рахунок під час повторення того чи іншого предмета, явища і т. ін. **

Друга іпотека — кредит під уже заставлену власність.

Друге дихання — стан, що наступає після гострої втоми; характеризується поліпшенням самопочуття і підвищенням працездатності.

2》 Не такий, як цей, відмінний від цього; інший.

|| у знач. ім. друге, -гого, с. Щось відмінне від цього.

3》 Не цей, а якийсь інший.

|| у знач. ім. другий, -гого, ч. (мн. другі, -гих). Хтось інший, яка-небудь інша особа.

|| тільки мн. Інші із загалу однорідних.

|| Розміщений напроти; протилежний.

4》 Не головний за значенням, не основний; другорядний. На другому плані.

|| муз. Який виконує допоміжну партію. Друга скрипка.

|| Який своєю якістю поступається перед першим.

5》 Не справжній, але такий, що заступає його. Друга Батьківщина.

6》 у знач. ім. друге, -гого, с. Страва, що подається після першої страви.

7》 у знач. ім. друга, -гої, ж. Година, що настає після першої.

8》 у знач. вставн. сл. друге, -гого, с. Те саме, що по-друге.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. другий — дру́гий числівник порядковий Орфографічний словник української мови
  2. другий — [другией] м. (на) -гому/-г'ім, мн. -г'і Орфоепічний словник української мови
  3. другий — Другий та інший Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати, а другі з нього сміялись»... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. другий — На другого примова, а про себе ні слова. Обмовляє інших людей, а про себе мовчить. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. другий — відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. Фразеологічний словник української мови
  6. другий — ДРУГОРЯ́ДНИЙ (не головний, не основний), ПОБІ́ЧНИЙ, ПРИВХІДНИ́Й, ДРУ́ГИЙ перев. із сл. план, роль, розм., ВТОРИ́ННИЙ книжн. Минуло два місяці розлуки, і кожний лист був як повість жалю й розради.. Не було слів ні випадкових, ні другорядних... (Т. Словник синонімів української мови
  7. другий — Дру́гий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. другий — ДРУ́ГИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла.. Словник української мови в 11 томах
  9. другий — Другий, -а, -е 1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. Кв. II. 296. В місті добре тілько кому небудь калач купувати. а не що друге. Ном. Словник української мови Грінченка