другий

Другий та інший

Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати, а другі з нього сміялись», — М. Коцюбинський). У сучасній українській мові повелося вживати цього слова тільки як порядкового числівника, користуючись для другого значення займенником інший: «Війна є продовження політики іншими засобами». Часом цим займенником надуживають і ставлять його там, де без числівника другий не обійтись: «Від цього берега до іншого буде не більше як двадцять метрів; невже не перепливеш?» Тут неодмінно треба поставити слово другий: «Від цього берега до другого...», — бо в річки два береги — один і другий. Займенник інший інколи надає фразі характеру віддаленості: «Де на інших берегах і ростуть кущі, а тут, у нас, — голісінько» (з живих уст).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. другий — На другого примова, а про себе ні слова. Обмовляє інших людей, а про себе мовчить. Приповідки або українсько-народня філософія
  2. другий — ДРУ́ГИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла.. Словник української мови в 11 томах
  3. другий — дру́гий числівник порядковий Орфографічний словник української мови
  4. другий — -а, -е. 1》 Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. || Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний. День (місяць, раз і т. ін.) — другий — приблизний рахунок під час повторення того чи іншого предмета, явища і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. другий — ДРУГОРЯ́ДНИЙ (не головний, не основний), ПОБІ́ЧНИЙ, ПРИВХІДНИ́Й, ДРУ́ГИЙ перев. із сл. план, роль, розм., ВТОРИ́ННИЙ книжн. Минуло два місяці розлуки, і кожний лист був як повість жалю й розради.. Не було слів ні випадкових, ні другорядних... (Т. Словник синонімів української мови
  6. другий — [другией] м. (на) -гому/-г'ім, мн. -г'і Орфоепічний словник української мови
  7. другий — відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. Фразеологічний словник української мови
  8. другий — Другий, -а, -е 1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. Кв. II. 296. В місті добре тілько кому небудь калач купувати. а не що друге. Ном. Словник української мови Грінченка
  9. другий — Дру́гий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)