другий

ДРУГОРЯ́ДНИЙ (не головний, не основний), ПОБІ́ЧНИЙ, ПРИВХІДНИ́Й, ДРУ́ГИЙ перев. із сл. план, роль, розм., ВТОРИ́ННИЙ книжн. Минуло два місяці розлуки, і кожний лист був як повість жалю й розради.. Не було слів ні випадкових, ні другорядних... (Т. Масенко); Ми балакали голосно і гаряче, спорили про питання побічні та дальші, але на головне зо всім годилися (І. Франко); Ритмомелодика фрази визначається не самими лише смисловими стосунками. На ритмомелодику впливають різні привхідні елементи (з наукової літератури); Завжди треба думати про те, чого не слід писати (у сценарії), що треба залишити акторові для підтексту, для другого плану (О. Довженко); Джерелами біографічного матеріалу є насамперед спадщина письменника (Т. Г. Шевченка), документи, мемуари та епістолярії сучасників, відомості в тогочасній пресі, народні перекази, а вторинними — біографічні та історичні дослідження того періоду (з журналу).

І́НШИЙ займ. озн. (не цей, не даний; не такий, як цей, що був раніше), ІНА́КШИЙ (ІНА́КИЙ), НОВИ́Й, ДРУ́ГИЙ розм., НОВІ́ТНІЙ рідше, О́НИЙ заст., ОНА́КИЙ заст. Настали часи інші, завелись порядки другі в Чіпчиній хаті (Панас Мирний); І раптом Тарас отаке: "Машиністом, каже, хочу". Відтоді подивився на сина інакшими очима (С. Журахович); Щоб пісні мої стали новими, як налагодить струни мої? (В. Сосюра); — Ну да-а-а! — плаксиво крикнула Хима. — Я не хочу, нехай хтось другий піде (В. Винниченко); І став я шукати собі для розради Новітніх друзів (А. Кримський); (Кукса:) А, то ви все про теє? (Дранко:) Та вже ж не про онеє (М. Кропивницький); Сіла панночка зачісуватись, І така (Устина), і онака, і геть-пріч пішла (Марко Вовчок)

НАСТУ́ПНИЙ (який іде слідом за ким-, чим-небудь — у просторі або часі); ДРУ́ГИЙ (ще один, який іде безпосередньо вслід за ким-, чим-небудь — звичайно при певній послідовності предметів, явищ і т. ін.); ДА́ЛЬШИЙ, ПОДА́ЛЬШИЙ (який настає, з'являється або розташований трохи далі, згодом після кого-, чого-небудь); ЧЕРГОВИ́Й, НОВИ́Й (який іде за попереднім у певному ряду, певній черговості). Проїхали так з кілометр до наступного повороту (О. Гончар); — Я приніс тобі шість прищеп, а до шести шипшин сам прищепиш в наступному році (М. Томчаній); Тоді Хома відходить під другий стіг (М. Коцюбинський); На другий день; А он засиніли ще дальші гори, легким блакитним серпанком повиті (Г. Хоткевич); Динченко помовчав, обдумуючи дальші свої слова (Ю. Шовкопляс); Кость.. побіг уздовж циліндричної поверхні понтона, перескочив на подальший (Ю. Яновський); Ця чудова зустріч і несподіване підвищення, обіцянка подальших нагород та чинів справили на Барка потрібне враження (В. Собко); Щовечора після метушливого дня він сідав за стіл, щоб написати до штабу корпусу чергового рапорта (Н. Рибак); Ми молодієм з кожною весною, усе нові висоти ми берем (В. Сосюра). — Пор. найбли́жчий.

ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ (розташований напроти когось, чогось, на початку або в кінці чого-небудь), СУПРОТИ́ВНИЙ, ДРУ́ГИЙ, І́НШИЙ, ПРОТИ́ВНИЙ розм., ПОТОЙБІ́ЧНИЙ розм., СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ заст. Вона стояла в протилежному кутку й дивилася надміру поширеними очима на Андрія (І. Багряний); В дворі було самотньо, лише інколи перебігала з покоїв у супротивний менший домочок служниця, несучи що-небудь (Олена Пчілка); Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця (М. Коцюбинський); Вітер потроху перелягає.. і починає дмухати зовсім з іншого боку (Ю. Яновський); Мотря повела дівчат геть у противну сторону від того місця, де зостався Василь (Панас Мирний); Прокидалися з дзвінким гомоном птахи, забіліли хати на потойбічному схилі яру (П. Козланюк); Ось він перейшов ярок, вийшов на його супротилежну стіну і помаленьку посувався все далі й далі (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. другий — дру́гий числівник порядковий Орфографічний словник української мови
  2. другий — [другией] м. (на) -гому/-г'ім, мн. -г'і Орфоепічний словник української мови
  3. другий — Другий та інший Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати, а другі з нього сміялись»... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. другий — -а, -е. 1》 Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. || Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний. День (місяць, раз і т. ін.) — другий — приблизний рахунок під час повторення того чи іншого предмета, явища і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. другий — На другого примова, а про себе ні слова. Обмовляє інших людей, а про себе мовчить. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. другий — відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. Фразеологічний словник української мови
  7. другий — Дру́гий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. другий — ДРУ́ГИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла.. Словник української мови в 11 томах
  9. другий — Другий, -а, -е 1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. Кв. II. 296. В місті добре тілько кому небудь калач купувати. а не що друге. Ном. Словник української мови Грінченка