дубильний

ДУБИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ду́блення.

Чепіжка послав сина вчитися, а собі згодом найняв робітників, таких, що зналися на лимарській та дубильній справі (Юхвід, Оля, 1959, 135);

// Признач. для дублення.

Рослини, що містять у собі дубильні речовини,.. здавна використовуються для дублення шкір (Бот. ж., X, 4, 1953, 37).