жінка
ЖІ́НКА, и, ж.
1. Особа жіночої статі; протилежне чоловік.
Жінки з Аматою з’єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (Котл., І, 1952, 191);
Хай живе, хай уславляється радянська жінка, жінка вільна, жінка-творець, жінка-мати (Вишня, День.., 1950, 103).
2. Доросла, на відміну від маленької дівчинки.
Налякані діти починали ревіти, жінки їх гамували і витирали сльози руками (Коцюб., II, 1955, 178);
Нагнав [Давид] жінку якусь по дорозі — везла з дівчинкою возик з мішком од млина (Головко, II, 1957, 18).
3. Заміжня особа стосовно до свого чоловіка.
— Галю, будь мені жінкою та поїдьмо ізо мною, — каже козак (Вовчок, І, 1955, 320);
Зараз перед ним [трюмо] Наталя, Данюшина жінка, зачіску поправляє (Головко, II, 1957, 45);
// Взагалі заміжня особа жіночої статі.
Значення в інших словниках
- жінка — (доросла особа жіночої статі) тітка, (молода, заміжня) молодиця, (переважно міська) пані, дама. Словник синонімів Полюги
- жінка — жі́нка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири жі́нки Орфографічний словник української мови
- жінка — див. дружина Словник синонімів Вусика
- жінка — (кохана) дама серця, заст., жарт.; (жіноцтво, збірн.) жіночий рід, розм., ірон.; жіноча половина; прекрасна стать, жарт.; прекрасна (слабша) половина [роду людського], жарт.; Євине плем’я, заст., фам. Словник фразеологічних синонімів
- жінка — Не чоловік, не дівчина, жм. баба, ур. невіста, <�вічна> жона, ж. адамове ребро, зн. спідниця, з. челядина, д. женщина; (молода одружена) молодиця; (моя) дружина, пара, подруга, супутниця <�життя>, ж. половина, леді, ф. стара, моя; У ФР. Словник синонімів Караванського
- жінка — [ж’інка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. -нки, -нок дв'і ж'інкие Орфоепічний словник української мови
- жінка — -и, ж. 1》 Особа жіночої статі; прот. чоловік. 2》 Доросла, на відміну від маленької дівчинки. 3》 Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. || Взагалі заміжня особа жіночої статі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жінка — Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця. Донька живе з батьками до заміжжя, а потім до самої смерті з чоловіком. Бери жінку в одній льолі, аби була до любові. Вибирай жінку не по багатству, а по любові. Приповідки або українсько-народня філософія
- жінка — син. баба, вівця, вовчиця, ґьорлиця, ґьорлфрендка, дірка, жаба, зозуля, клюшка, кадра, клава, кобила, кобилка, кобіта, коза, криса, мавпа, мандмуазель, мантелепа, метелик, м'ясо, подруга, риба, телятина, телиця, теличка, тітка, факуша, френда, халява... Словник жарґонної лексики української мови
- жінка — ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка), ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКА розм., БА́БА розм., ПОЛОВИ́НА жарт., ПА́НІ розм., БЛАГОВІ́РНА заст., жарт., ЖОНА́ заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́ розм. Словник синонімів української мови
- жінка — Жі́нка, -нки, -нці; жінки́, жіно́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)