1. Словник української мови в 11 томах

заборонений

ЗАБОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заборони́ти¹ 1.

Чи знаєте, що «Зоря» і «Дзвінок» вже заборонені у Росії? (Л. Укр., V, 1956, 141);

На бляшаній дощечці ледь виднівся вицвілий напис: «Стороннім вхід заборонений» (Шиян, Баланда, 1957, 24);

// у знач. прикм.

Одначе всі вони кинулись до заборонених творів, і дехто почав їх голосно читать (Н.-Лев., І, 1956, 455);

// у знач. ім. заборо́нене, ного, с. Те, що підлягає забороні.

Погляд [у юнака] насмішкуватий і впертий, руки.. люблять доторкнутись до забороненого й відчути приємність там, де страшно (Ю Янов., II, 1958, 32);

// заборо́нено, безос. присудк. сл.

Моргунов розташував свою роту на відпочинок, вислав бокові дозори. Людям заборонено курити і розмовляти (Тют., Вир, 1964, 492).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заборонений — Заборонений чи заборонено? Ці слова одразу нагадують написи в тих установах, де нас, наприклад, попереджають: стороннім вхід заборонено. Граматика дозволяє також інший варіант: стороннім вхід заборонений. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. заборонений — заборо́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. заборонений — ЗАБОРОНЕНИЙ – ЗАБОРОННИЙ Заборонений. Дієприкм. від заборонити: заборонена література. Заборонний. Який стосується заборони, забороняє: заборонний дорожній знак. Літературне слововживання
  4. заборонений — ім. Особа, на яку накладено церковну заборону Словник церковно-обрядової термінології
  5. заборонений — [заборонеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. заборонений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заборонити I 1). Заборонені зони фіз. — значення енергії, які електрон не може мати на відповідних енергетичних рівнях. || заборонено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. заборонене, -ного, с. Те, що підлягає забороні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. заборонений — ЗАБОРО́НЕНИЙ (який не дозволяється, не рекомендується), НЕДОЗВО́ЛЕНИЙ, ЗАКА́ЗАНИЙ заст., розм. Познаходили (жандарми) у старшокласників попід матрацами заборонені книжки та листівки (О. Гончар); А тут ця Пріся, цей приголомшливий дарунок неволі... Словник синонімів української мови
  8. заборонений — Заборо́нений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)